Сторінка
4
І. Введена відстрочка відбування покарання вагітним жінкам та жінкам, які мають неповнолітніх дітей віком до 3 років.
2. Дозволені короткострокові відпустки для жінок, які мають дітей у віці до 3 років, для їх влаштування у родичів, опікунів, дитячих будинках.
3. Дозволені телефонні розмови 1 раз у квартал (до 15 хвилин).
4. Для визначеної категорії засуджених дозволено купувати продукти харчування за гроші, які надійшли по переказам.
5. Дозволені платні медичні консультації.
6. Збільшена кількість посилок /передач/, які протягом року можуть одержувати засуджені:
у ВТК загального режиму - 7;
у ВТК посиленого режиму - 6;
у ВТК суворого та особливого режиму - 5;
у виховно-трудових колоніях - 10-9 (відповідно: загальний та посилений режим).
7. Засудженим чоловікам, яким за віком більше 60 років, жінкам, яким за віком більше 55 років, інвалідам 1 та П групи, хворим на туберкульоз активної форми, жінкам з вагітністю більше 4 місяців, жінкам, діти яких знаходяться в будинках дитини при ВТК, дозволяється працювати за їх бажанням, згідно з висновком лікарської комісії ВТК.
8. Засудженим неповнолітнім, інвалідам 1 та 2 групи, жінкам з вагітністю більше 4 місяців, непрацюючим жінкам, діти яких знаходяться в будинках дитини при ВТК, непрацюючим чоловікам за віком більше 60 років і жінкам, яким за віком більше 55 років /якщо вони не одержують пенсію/, а також особам, звільненим від роботи через хворобу, харчування, одяг, взуття та комунально-побутові послуги надаються безкоштовно.
6 червня 1994 року Постановою Кабінету Міністрів України від № 352 "Про особливості застосування Закону України "Про підприємства в Україні" до підприємств установ по виконанню покарань і лікувально-трудових профілакторіїв Міністерства внутрішніх справ України" підприємствам установ надано ряд пільг:
1. Підприємствам установ надається пріоритет щодо їх залучення до виконання окремих видів робіт і поставок для державних потреб з метою створення робочих місць для залучення до праці кожного засудженого і забезпечення їх обсягом робіт, достатнім для оплати вартості утримання із зароблених ними коштів.
2. Підприємства мають право встановлювати за рахунок зароблених коштів пільги щодо забезпечення засуджених додатковим харчуванням.
2 грудня 1996 року Постановою Кабінету Міністрів України від № 1454 "Про невідкладні заходи щодо залучення до праці осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі" були намічені заходи щодо забезпечення вимог законодавства про залучення засуджених до праці, приведення умов їх тримання у відповідність з вимогами Мінімальних Європейських норм і стандартів, стабілізації фінансового стану установ кримінально-виконавчої системи.
20 листопада 1996 року Верховною Радою України у другому читанні прийнято Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України" згідно з яким вводиться такий запобіжний захід, як застава. Після прийняття України до Ради Європи в 1996 році експерти Ради Європи відповідно до рішень Уряду України протягом майже двох місяців провели вивчення чинного законодавства, інших нормативних актів, які регламентують виконання покарань та практику їх застосування в Україні. Було глибоко і кваліфіковано перевірено 22 установи кримінально-виконавчої системи восьми областей. За результатами Радою Європи була зроблена та оприлюднена доповідь "Оцінка в’язничної системи України" з рекомендаціями щодо приведення її у відповідність із загально-європейськими стандартами, в якій наголошено на "необхідності створення пенітенціарної служби як автономної соціальної організації". З урахуванням цих документів та за погодженням з відповідними міністерствами та відомствами 22 квітня 1998 року Президент України Л.Д.Кучма видав Указ про утворення на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, що ліквідується, Державного департаменту України з питань виконання покарань як центрального органу виконавчої влади. Цим же Указом визначено низку заходів щодо реформування та забезпечення діяльності системи виконання покарань. 31 липня 1998 року Президентом України затверджено Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань. 11 грудня 1998 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань”, який створив правове поле для самостійної роботи системи виконання покарань. 1 березня 1999 року Постановою Кабінету Міністрів України № 286 "Про затвердження граничної чисельності працівників центрального апарату Державного департаменту з питань виконання покарань" визначено граничну чисельність центрального апарату та структуру Департаменту. 12 березня 1999 року Указом Президента України Державний департаменту України з питань виконання покарань виведений з підпорядкування Міністерству внутрішніх справ та набув самостійності. Створення Держдепартаменту, який уособлює в собі всі функції управління пенітенціарною системою, підпорядковується безпосередньо Кабінету Міністрів України, дозволило виконати зобов'язання, взяті Україною при вступі до Ради Європи, та рекомендації експертів Ради Європи щодо припинення усіх зв'язків з військовими, міліцією і демілітаризації кримінально-виконавчої системи. Проведена реорганізація спростила систему управління кримінально-виконавчою системою, яка стала більш гнучкою, оперативною, дієвою за рахунок концентрації усіх сил та засобів в одному відомстві, у т.ч. служб охорони, нагляду та безпеки, виключило виконання невластивих їй функцій та втручання у справи посадових осіб, які безпосередньо не відповідають за діяльність кримінально-виконавчої системи, у тому числі в її господарську діяльність. 22 квітня 1999 року Постановою Кабінету Міністрів України №653 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань" були визначені джерела фінансування кримінально-виконавчої системи, порядок передачі від внутрішніх військ функції охорони установ виконання покарань, створення фонду допомоги особам, звільненим з місць позбавлення волі. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 року № 1510 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої системи" визначено схеми посадових окладів персоналу кримінально-виконавчої системи та видатки на їх грошове утримання з Державного бюджету.
Завантажити реферат