Сторінка
2
Іншим прикладом є послуги, наприклад, із ремонту обладнання, транспортних засобів, що експлуатуються за межами митної території України, які надаються на території України. Обґрунтуванням права на нульову ставку при перевірці може бути ВМД, що підтверджує факт вивезення відремонтованих об'єктів.
Питання, як правило, полягає у визначенні місця споживання конкретних робіт (послуг). Окремі рекомендації з цього приводу наведено нижче (див. розділ «Ключові критерії»).
Валюта і форма розрахунків
Валюта і форма розрахунків також не впливають на можливість застосування нульової ставки ПДВ. Тому якщо роботи (послуги) оплачуються в національній валюті (наприклад, українським представництвом нерезидента, у тому числі зареєстрованим як платник ПДВ), нульова ставка також має застосовуватися на загальних підставах.
Цей момент слід мати на увазі, оскільки податківці іноді за інерцією (яка збереглася з часів, що передують появі Закону про ПДВ) не визнають експортом робіт (послуг) ті операції, за якими на рахунок надходять гривні (особливо якщо ці гривні перераховуються з рахунків, відкритих українськими банками).
На сьогодні, мабуть, єдиним винятком, при якому валюта платежу впливає на порядок обкладення ПДВ, є надання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію та порти України (п. 11.15 статті 11 Закону про ПДВ). При здійсненні таких операцій слід керуватися таким. Якщо в розрахунок за названі послуги надходить іноземна валюта, вони фактично повинні обкладатися за нульовою ставкою (рядок 2.2 декларації з ПДВ), а якщо розрахунки провадяться в національній валюті або в іншій формі, відповідні операції ПДВ не обкладаються (рядок 4), без права на податковий кредит щодо сум «вхідного» ПДВ.
Форма розрахунків за експортовані роботи (послуги) впливає на долю «вхідного» ПДВ
Форма розрахунків у всіх випадках впливатиме на долю не податкових зобов'язань, а податкового кредиту. Так, якщо розрахунок за виконані роботи (послуги) буде передбачатися в бартерній формі, сума «вхідного» ПДВ щодо витрат, віднесених до складу валових витрат, у зв'язку з виконанням робіт (послуг) до податкового кредиту не включається (або з податкового кредиту виключається, якщо вона раніше туди потрапила), а збільшує валові витрати. Це правило передбачено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» від 20 грудня 2001 року № 2905-III.
Роботи (послуги), яким пощастило більше… (або менше?)
Потрібно сказати, що умова, яка висувається пп. 6.2.2. статті 6 Закону про ПДВ, відповідає сутності непрямого податку (тобто покладання податкового тягаря пов'язується з місцем споживання роботи або послуги).
Основна ідея, закладена до механізму обкладення ПДВ, полягає в тому, що при експорті робіт (послуг) у експортера така операція оподатковується за нульовою ставкою, а в країні імпортера ці роботи (послуги) оподатковуються за повною ставкою.
Однак відсутність конкретного механізму визначення території, на якій споживаються роботи (послуги), значно ускладнює процес застосування пп. 6.2.2 статті 6 Закону про ПДВ і відповідно робить довшим шлях до отримання нульової ставки.
Розуміючи це, законодавець визначив приблизний (не вичерпний) перелік робіт (послуг), оподатковуваних за нульовою ставкою. До них належать, зокрема:
– надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських чи повітряних суден, які використовуються на міжнародних маршрутах або лініях;
– надання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних об'єктів, зазначених у підпункті 6.2.1 статті 6 Закону про ПДВ;
– надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок та інших юридичних і економічних знань, а також оброблення даних та інформатики для нерезидентів;
– надання послуг з організації реклами та публічних зв'язків за межами України; забезпечення персоналом нерезидентів України; культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;
– надання послуг з туризму на території України у разі їх продажу за межами України безпосередньо або за посередництвом нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.
Узагалі, «соус», під яким цей перелік подано, свідчить про те, що перелічені в ньому роботи (послуги) мають відповідати загальному критерію – споживанню за межами митної території України. На це вказують слова: «У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з…». Однак його аналіз дає підставу вважати, що основного критерію не завжди дотримуються. Наочно це видно на прикладі послуг з туризму. В той же час вважаємо, що якщо здійснюються послуги, які підпадають під наведений перелік, то в першу чергу слід керуватися саме його положеннями, а не загальною нормою щодо споживання відповідних робіт (послуг) за межами митної території України.
Особливі правила стосовно оподаткування транспортних послуг установлено пп. 6.2.4 статті 6 Закону про ПДВ. Про порядок його застосування ми писали вже не раз. Роз'яснювали його й податківці (див., наприклад, наказ ДПАУ від 16 травня 2002 року № 221). Укотре докладно аналізувати позицію податківців щодо цього питання ми не будемо, а повторимося тільки щодо одного.
На нашу думку, податківці припускаються помилки при застосуванні повної ставки ПДВ щодо операцій із перевезення експортних вантажів без перетину митного кордону України, вважаючи, що такі послуги надаються та споживаються на митній території України. Річ у тому, що такі послуги дійсно не підпадають під дію пп. 6.2.4 статті 6 Закону про ПДВ, однак за певних обставин вони відповідають вимогам його пп. 6.2.2. Це можливо в ситуації, в якій платник зможе довести, що вантаж, який перевозиться, було фактично вивезено за межі митної території України. Більше того, ДПАУ в листі від 07.12.99 р. № 18412/7/16-1313, допускала застосування нульової ставки щодо таких операцій, потім необґрунтовано змінила позицію, що базується на Законі про ПДВ, на фіскальну, вимагаючи оподатковувати за ставкою 20 % експортні товари, що перевозяться під митним контролем.
Ключові критерії
Ми вже відзначали, що чинне в Україні законодавство не містить конкретного механізму визначення території, на якій споживаються роботи (послуги), і це значною мірою ускладнює процес застосування нульової ставки ПДВ. Однак проблема існує, і рішення щодо неї щодня повинні прийматися платниками ПДВ. Тому запропонуємо окремі ключові критерії, за допомогою яких можна все-таки відповісти на запитання: де споживаються роботи (послуги)?
Завантажити реферат