Сторінка
3

Адвокатура Франції

Товариство може відкривати додаткові контори в конторах своїх членів. Останні працюють тільки від його імені. Вони не можуть бути членами інших об`єднань адвокатів чи займатися індивідуальною практикою. Члени товариства присвячують йому всю свою діяльність та інформують про неї один одного, додержуючи при цьому професійної таємниці.

Крім розглянутих вище, є способи об`єднання не для “повного здійснення професійної адвокатської діяльності”, а лише об`єднання з метою “визначення матеріальних коштів” для полегшення здійснення цієї діяльності. Таким є “цивільне товариство з об’єднаними коштами” чи, наприклад, “групова адвокатська контора”, зв’язки та взаємозалежність між членами яких є значно менш жорсткішими.

Ще до реформи представникам деяких ліберальних професій (наприклад, юридичними консультантам) було дозволено здійснювати свою діяльність у іншій формі. Згідно з законом № 1258 від 31 грудня 1990 р. адвокати нової професії (мається на увазі їх консолідація з юридичними консультантами) мають право створювати товариства комерційного типу.

Зазначений закон детально регулює особливості цих товариств, а також загальні питання: назву, виникнення юридичної особи, розподіл капіталу, регламентацію рахунків членів товариства, їх відповідальність, спори між ними та ін.

Розширює сферу діяльності адвоката і сприяє зміцненню його матеріального становища введений з 1 січня 1992 р. дозвіл адвокатам ставати членами “об`єднань економічного стимулювання”, які є юридичними особами, і хоча реєструються як такі, але в прямому розумінні не є господарськими товариствами, а покликані сприяти економічній діяльності своїх членів.

5. АДВОКАТСЬКІ ОБ`ЄДНАННЯ.

Адвокати Франції об’єднані по судових округах, в сфері діяльності кожного трибуналу вищої інстанції. Незалежне професійне самоврядоване об`єднання адвокатів зветься орденом адвокатів. На його чолі стоїть обраний таємним голосуванням на два роки голова, який репрезентує орден (колегію) у відносинах з судовими та державними органами, громадськістю. Він має дисциплінарні й арбітражні (спори між адвокатами) повноваження, керує службами ордену, стежить за професійною підготовкою і перепідготовкою адвокатів і головує в раді, яка обирається таємним голосуванням членами колегії на три роки.

Члени ради здійснюють щоденне керівництво різнобічними справами ордену. Так, паризький орден має такі комісії: з деонтології, з розвитку, коштів, по зв`язкам із засобами масової інформації, а також комісії в кримінальних справах, з прав людини, міжнародну, економічну і соціальну по Спільному ринку.

Близько 19 тис. французьких адвокатів об’єднано в 180 колегій, різних за кількістю членів. Закон охороняє незалежність колегій, створює умови для успішного функціонування, оскільки інститут адвокатури в цілому та її колегії розглядаються у Французькій республіці, як один із важливих елементів правової держави. Наприклад, паризький орден, заснований в XVII столітті, складається з 7 тис. професіоналів, без яких немислимими є суспільне і економічне життя великого регіону. Це бюджет, який обчислюється приблизно в 100 млн. франків, 27 тисяч безплатних консультацій на рік для населення, це 9,5 тис. кримінальних справ, у яких адвокати беруть участь за призначенням, це 12 допоміжних служб, які перебувають в розпорядженні адвокатів, це центри підготовки та дослідні центри, які їх обслуговують, та багато іншого, що в цілому складає імідж шанованого суспільного інституту, який служить законним інтересам людини.

Система самоврядування адвокатів Франції доповнюється на загальнонаціональному рівні національною Радою колегій адвокатів, яка користується правами юридичної особи та представляє професію адвоката в державних органах і стежить за додержанням норм та звичаїв у адвокатській діяльності.

Рада обирається за двоступеневою системою адвокатами Франції. Вона займається узгодженням навчальних програм, координує роботу центрів по підготовці адвокатів, встановлює загальні умови визначення їх спеціалізації, розподіляє кошти, виділені на зазначені цілі.

6. ОПЛАТА ПРАЦІ АДВОКАТА.

Оскільки професія адвоката віднесена законом до “незалежних і ліберальних”, втручання у фінансові відносини адвоката та його клієнта значно обмежені. В їх основу покладений принцип двосторонньої добровільної угоди. Стаття 10 закону про статус адвокатів в редакції від 10 липня 1991 р. передбачає, що тарифи на складання цивільно-процесуальних документів та участь в процесуальних діях встановлюється цивільно-процесуальним законодавством. Гонорари за консультації, допомогу в суді, надання порад, складання правових документів, що не потребують посвідчення, та за виступ в дебатах, встановлюється за домовленістю з клієнтом.

При відсутності згоди з останнім гонорар визначається за звичаєм, з урахуванням матеріальної забезпеченності клієнта, складності справи, витрат адвоката тощо. Заборонено встановлювати розмір гонорару залежно від результатів судової справи. Проте не забороняється до основного гонорару доплачувати додатковий в разі позитивного для клієнта рішення суду.

Наведемо приклад визначення розміру гонорару за внутрішнім регламентом колегії адвокатів судового округу Верхньої Сени: це час, відданий справі, характер, складність, громадське значення інтересів, що захищяються, витрати в справі, зроблені конторою, де працює адвокат, характер спеціалізації адвоката, і нарешті виграш, одержаний клієнтом. Рада ордену адвокатів може щороку встановлювати орієнтовні критерії винагороди.

Проте іноді виникають спори щодо гонорарів між адвокатом та клієнтом. У цьому випадку питання розв’язується керівництвом ордену адвокатів.

Багато часу та енергії віддають французькі адвокати наданню безплатної юридичної допомоги населенню. Так, наприклад, в Парижі приблизно 27 тисяч жителів щороку одержує такі консультації. Виникає чимало проблем й у наданні безоплатної або пільгової правової допомоги. Так, число осіб, які користуються нею у цивільних справах, постійно зростає. Однак, винагорода в цих випадках є досить скромною і виплачується з чималим проміжком у часі. У деяких департаментах Франції, де допомога надається на пільгових засадах, вона складає 50% усіх цивільних справ.