Сторінка
1

Судово-психологічна експертиза в цивільному судовиконанні

План.

1. Компіляція судово-психологічної експертизи в цивільному судовиконанні.

2. Етапи, методи і процедури судово-психологічної експертизи.

3. Заключення експерта-психолога. Формування запитань експерту.

Вирішення цивільних справ по суті в деяких випадках неможливе без проведення судово-психологічної експертизи.

До компетенції судово-психологічної експертизи в цивільному судовиконанні належить:

1. встановлення міри розуміння підекспертною особою змісту договорів, які він заключає, його здатності приймати відповідні рішення;

2. виявлення у недієздатного суб’єкта непаталогічних психічних аномалій, які перешкоджають адекватному сприйманні дійсності;

3. встановлення психологічної сумісності подружжя можливості зняття епізодичних конфліктів;

4. встановлення психологічних механізмів спілкування дітей кожним із батьків, усиновителів, опікунів;

5. визначення можливостей конкретних осіб забезпечити виховання дітей;

6. встановлення здатності свідків правильно сприймати події, які мають значення для слідства і давати про них адекватні свідчення.

Участь експертів-психологів можлива по всіх справах, змістом яких є між особисті взаємини. Для встановлення психічного стану із самостійними захворюваннями може бути призначена судова медико-психологічна експертиза. Слід враховувати суттєвий вплив всіх хронічних захворювань на психологічний стан індивіда.

Судово-психологічна експертиза призначається постановою судді, вмотивованим визначенням суду, в якому вказується особа, яка підлягає експертному обстеженню, коротко описуються обставини справи, мотивується необхідність призначення СПЕ, вказуються експерти, місце їх роботи і запитання поставлені для експертного вирішення.

В якості експертів виступають психологи із спеціальною освітою, які мають практичний досвід психолого-діагностичної роботи.

До складу комісії також входять спеціалісти в галузі судової психології. В експертизі осіб підліткового та малолітнього віку необхідна участь спеціаліста з дитячої та вікової психології, а в експертизі старшого віку - геронтопсихолога.

До складу психолого-психіатричної експертизи входять психіатри, патопсихологи та судові психологи.

До складу психолого-медичної експертизи входять спеціалісти з галузі судової і медичної психології, лікарі-спеціалісти по профілю хвороби підекспертної особи.

2. Судова експертиза складається з наступних етапів:

- попереднє дослідження матеріалів справи, ознайомлення з об’єктом д-ня;

- вияснення умов, обставин, які дають можливість експертного д-ня;

- проведення експертизи д-ня чи довготривалого спостереження, використання психодіагностичних тестів;

- складання заключення;

- оголошення заключення в суді, допит експерта.

Тривалість проведення експертизи не обмежується. Здійснюючи СПЕ експерт-психолог використовує систему методів і процедур психологічної діагностики, інструментальні ­­­­­­­­­­­­особистісні опитувальники, методами вивчення окремих сфер поведінки (емоційних, вольових, інтелектуальних) та загальних психо-динамічних характеристик діяльності. На заключному етапі даються висновки про загальну психологічну структуру особистості.

Експерт-психолог не вирішує правових питань. Коло питань на яких вимагається заключення експерта, встановлюється судом. Експерт не дає загальної морально-психологічної оцінки особистості – це робота суду.

Суддя повинен орієнтуватися у визначенні обґрунтованості і достовірності експертних досліджень, мати загальне уявлення про методи і методики комплексного психологічного д-ня особистісних особливостей. Серед найпоширеніших психоз-них методів д-ня останнім часом використовують ММРІ, ТАТ, різні методики дослідження мислення.

3. Заключення експерта-психолога немає наперед встановленої доказової сили. Судді вправі відхилити експертне заключення, давши відповідну мотивацію своїй постанові.

Якість СПЕ залежить від правильної постановки питань для експертного вирішення. Підчас призначення СПЕ можуть ставитись такі запитання:

1. Чи перебувала особа при відповідних обставинах у стані фізіологічного (непатологічного) афекту? Якщо так, то як образився її стан не здатності особи у складних умовах усвідомлювати свою поведінку, керувати нею?

2. Чи була особа в іншому емоційно-конфліктному стані і як цей стан вплинув на здатність особи давати звіт про свої дії і керувати ними?

3. Для психологічної характеристики неповнолітніх суттєвим є вияснення чи не характеризується особа відставанням у психічному розвитку, розумовою непатологічною відсталістю?

Чи не характеризується особа якими-небудь аномаліями емоційно-вольової та інтелектуальної сфери? Якщо так, то як змогли ці особливості психіки вплинути на усвідомлення своїх дій і здатності їх контролювати?

По відношенню до свідків можуть ставитися наступні запитання до експерта:

1. Чи могла особа з урахуванням своїх індивідуально-психологічних особливостей в певних умовах правильно сприйняти вагомі для слідства обставини (конкретні обставини їх перелік).

2. Чи володіє особа необхідним рівнем сенсорної чутливості необхідним для сприйняття подразника в даній ситуації? Визначається також здатність особи правильно сприймати значущі для справи обставини в залежності від рівня навіяності.

Для встановлення психорегуляційних особливостей індивіда при його взаємодії з технікою, можуть бути поставлені такі запитання:

- чи перебувала особа в якому-небудь конфліктному стані (стресі, арешті, фрустрації) під час перебування у досліджуваній обстановці.