Сторінка
5

Адвокатура Франції

Варто сказати ще про одну тенденцію зміни правового регулювання французької адвокатури. Вона стосується дисциплінарного провадження щодо адвокатів, які вчинили порушення правил адвокатської етики або інші дисциплінарні проступки.

Розпочинається дисциплінарне провадження на підставі власної ініціативи президента колегії адвокатів або на вимогу прокурора відповідного рівня, або за скаргою будь-якої зацікавленої сторони. Президент колегії може провести власне попереднє розслідування обставин справи чи призначити для цього доповідача – члена правління колегії або члена правління попереднього скликання, який після завершення своєї місії складає доповідь на ім’я президента колегії.

Президент самостійно розглядає справи про дрібні порушення, які є недостатніми для накладення дисциплінарних стягнень і заслуговують лише на його особисте зауваження.

У всіх інших випадках він передає справу на розгляд колегіального органу – правління колегії або дисциплінарної комісії, що може формуватися правлінням. Правління, своєю чергою, розпочинає власну процедуру розслідування, яка здійснюється одним (або кількома) спеціально призначеним членом правління. Він повідомляє про зміст скарги адвоката, котрого вона стосується, запитує його пояснення, повідомляє адвоката про його право бути представленим іншим адвокатом у ході розслідування дисциплінарної справи та її розгляду, знайомить адвоката-“порушника” (та адвоката що його представляє) з доповіддю щодо попереднього розслідування, з усіма наступними матеріалами дисциплінарного провадження і кінцевою доповіддю (що завершує дисциплінарне розслідування), яка виноситься на слухання.

У ході розслідування дисциплінарної справи адвокат (його представник) вправі подавати докази на свою користь, зокрема письмові покази свідків, знайомитися з доказами, зібраними доповідачем, зустрічатися в присутності доповідача з особами, що свідчать проти адвоката (тобто брати участь у чомусь на зразок очної ставки). Всі матеріали дисциплінарного розслідування письмово фіксуються, нумеруються і зберігаються в дисциплінарній справі.

Під час розгляду дисциплінарної справи адвокат, притягнутий ло відповідальності, має право давати пояснення, а адвокат, що його представляє – здійснювати всі повноваження захисника. Вони можуть ставити запитання доповідачу, свідкам, якщо вони допитуються на засіданні дисциплінарного органу, виступати у своєрідних дебатах.

Рішення приймається за результатами таємного обговорення шляхом голосування.

ВИСНОВОК

Треба сказати, що, як вже відзначалося вище, адвокатура Франції дійсно повинна стати прикладом для адвокатури нашої держави.

При цьому не треба приводити багато прикладів, варто сказати тільки про сам рівень престижу професії адвоката у французькому суспільстві, і навіть його вражаюче суто зовнішнє вираження. Адвокати мають постійні робочі місця в Палаці правосуддя – грандіозному за масштабами і ахітектурно-історичною цінністю, однієї з перлин старовинного містобудування.

Лишається сподіватися, що і зовнішня атрибутика наших українських судів, місце в них адвокатів, стане подібною. Але для цього треба докласти багато зусиль адвокатам і державі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. – К.: Ін Юре. – 1997. – 320 с.

2. Адвокатура Франції очима українських адвокатів / Адвокат № 3, 1998.