Сторінка
2

Музичне виховання дошкільнят

Українська народна обрядовість і деякі пісенні мелодії були використані в операх П.Чайковського” “Черевички”, М.Римського – Корсакова “Ніч перед Різдвом”, М.Лисенка “Утоплена, або Русальська ніч”, “Різдвяна ніч”.

Отже, збереження надбань українського - народу, його звичаїв, обрядів, фольклору, зокрема дитячого: колисанок, казок, лічилок - і їх використання в роботі з дітьми привчатиме дітей до української мови, її мелодійності, ритму, співучості і неповторності.

2. ВИКОРИСТАННЯ МУЗИКИ НА ТАКИХ ЗАНЯТТЯХ:

а) з розвитку мови;

б) ознайомлення з природою;

в) зображувальної діяльності.

Працюючи з дітьми, я як вихователь старалась заповнити повсякденне життя дітей музичними враженнями в різних видах діяльності , зокрема в ігровій, заохочуючи малят брати участь у народних іграх, які супроводжуються піснями. Ми розігрували дитячі пісеньки, мирилки, драматизували казки, у художній діяльності використовувала музику під час малювання, ліплення народної іграшки, а також під час читання художніх творів, ознайомлення з природними явищами, бесід з дітьми, на заняттях з розвитку мовлення, в ранковій та ритмічній гімнастиці, в різних побутових ситуаціях, у час дозвілля в групі, на прогулянці тощо.

Особливе місце в роботі з дітьми я відводила слуханню музики, яке включала у заняття з різних розділів програми.

Дуже мені подобалися заняття з розвитку мови, де діти передавали свої враження від прослуханої п’єси, створювали власні казки.

Слухаючи мелодію Е.Гріга, діти малювали в своїй уяві казкові печери, непролазні ліси, добрих і злих істот. Наймовчазнішим хотілося говорити, казкові образи діти передавали малюючи.

Перед слуханням п’єси “Баба Яга” П.Чайковського я запитала:

- Яких героїв казок ви знаєте?

- Усіх, кого ви назвали: Телесика, Івана–царевича, Котигорошка, Снігуроньку, Діда Мороза. Вони робили добрі справи, допомагали людям.

- А хто їм заважав?

- Баба Яга!

- Ось послухайте, як про неї розповідається в одній казці: “Вранці прокинулася Баба Яга – кістяна нога у своїй хатиночці на курячих ніжках. Дивиться – немає Івана–царевича. Кинулася навздогін з усіх сил. На залізній ступі скаче, тичкою поганяє, мітлою слід замітає – тільки вітер свище, хмари розганяє”.

Послухайте, як розповів П.Чайковський казку про Бабу Ягу в фортепіанній п’єсі, яку так і назвав “Баба Яга”.

За допомогою навідних питань: Якою Баба Яга зображена в п’єсі ? Як розповідає про неї музика? Чи повідомляє вона про характер Баби Яги? Якими засобами? - діти створювали свої образи, добирали синоніми і характеризували її як фантастичний персонаж.

Якщо діти говорили про негативні вчинки Баби Яги, то зовсім інакші емоції викликала у дітей п’єса “Танець феї Драже” з балету “Лускунчик”.

Діти добирали слова до образу казкової феї солодощів: ніжна, красива, легка, солодка, добра, приносить радість людям. На обличчях з’являлися усмішки , діти відтворювали рухи феї. Музика особливо їм запам’яталася, вони просили повторного прослуховування.

Для того, щоб діти краще розуміли музичний твір та були внутрішньо налаштовані на його характер, я проводила короткі змістовні бесіди, так як вважаю, що музично підготовлена дитина почує в мелодії набагато більше, ніж дитина не зацікавлена.

Перед слуханням п’єс з “Дитячого альбому” П.Чайковського я провела бесіду:

- Діти, ви чули ім’я Петра Ілліча Чайковського і його гарну музику? Композитор дуже любив і розумів дітей. Одного разу він вирішив зробити всім хлопчикам і дівчаткам подарунок. Подарунок не звичайний – цілий музичний світ, де живуть казкові герої, де співає на всі голоси природа, де панують любов і добро. Композитор написав 24 маленькі п’єси для фортепіано і назвав збірку “Дитячий альбом”. Відкриємо одну з сторінок. (Звучить музика)

Вечір . Довкола все стихло. Братик і сестричка приготувалися до сну, а няня прийшла розповісти їм казку. Вона знала багато казок – веселих, іноді сумних і навіть трішки страшних . Цього вечора няня почала свою казку дуже загадково. Діти стихли й уважно слухали. Казка ставали дедалі таємничішою, страшнішою . Діти співчували її героям і хотіли, щоб усе закінчилось добре. Так і сталося, бо кожна казка має щасливий кінець. Братик і сестричка заснули спокійно. Цю п’єсу композитор так і назвав: “Нянина казка”.

Мені цікаво було спостерігати за дитячими переживаннями найбільш хвилюючих моментів, кульмінацій. Я ставила запитання:

- Чи сподобалася вам музика? А яку казку ви уявляли собі? Нумо, хто хоче розповісти!

Кожен з дітей придумав казкового персонажа, з яким трапились неймовірні пригоди. Я з подивом слухала, здавалося, зовсім неймовірну історію Марійки.

“Колись дуже давно всі квіти вміли літати і співати. Але це все дуже не подобалось злій королеві. Одного разу вона взяла свій золотий порошок і посипала ним квіти по всій землі. Після цього всі квіти приросли до землі і більше не могли літати і співати!

Коли вранці сонце не почуло музику, яку співали квіти, і побачило, що вони не можуть танцювати , воно засмутилось. Але, зігрівши квіти своїм гарячим промінням, сонце зняло чари злої королеви і подарувало всім квітам землі різні кольори. Ці кольори були такі гарні, що зла королева втратила злу силу і стала робити добро!”

Музичні твори допомагають дітям краще зрозуміти красу рідної природи. Систематичні спостереження разом з дітьми за природними явищами викликають у дітей хвилюючі переживання. Переймаючись красою і загадковістю природи, діти довго зберігають свої враження, чекають нових зустрічей з нею, створюють свій маленький світ гармонії і краси. В цьому мені допомагало художньо – поетичне слово і музика.