Сторінка
2
Рукопис четвертої збірки своїх поезій забула у поїзді.
- Закарпаття.
Після ліквідації таборів М.Підгірянка переїжджає на Закарпаття. Вчителює, багато працює, займається громадською діяльністю.
Знаючи німецьку, чеську, польську мови, письменниця багато перекладала та більшість її перекладів, як і її творів загинули в пожежі на початку війни.
- Літературна діяльність.
Марійка Підгірянка недаремно знайшла себе у віршах.
Духовну наснагу їй дав для творчості наш рідний край “Верховина” і рідної України.
“Тут, де ми живемо”
Письменниця закликає і вчить дітей любити рідний край, милувати його красою, вчить доброти і милосердя.
“Калина”, “Діти й ластівка”, “Білині горішки”.
Все, що пов’язане з історією українського визвольного руху відчувала особливо її найвище святе кохання – Україна. Складаємо присягу “Україно, Тобі”.
Вперше в Коломиї видатна українська дитяча поетеса Марійка Підгорянка побувала ще у дитячому віці.
Трохи пізніше, коли у Коломиї гастролював Львівський український мандрівний театр “Реська бесіда”, вона дивилася у залі Народного дому, виставу “Ой не ходи, Грицю .”, яка дуже її схвилювала”.
А у червні-липні 1896 р. Марійка складала у Коломиї випускний іспит за восьмикласну жіночу школу. Тоді вона вперше прочитала “Кобзар” Т.Шевченка і однотомну “Історію України”.
За місяць перебування у Коломиї вона майже двічі або й тричі прочитала ці книжки і вони дуже вплинули на формування її світогляду.
Марійка Домбровська тоді ж познайомилася з сім’єю вчителя Вітвицького, яка заохотила її до подальшого навчання в учительській семінарії.
Подружжя Домбровських працює в с. Ворона на Коломийщині, допомагають селянам позбутися різних негараздів. У 1911 р. минуло 50 років з дня смерті Т.Шевченка. З цього приводу вирішили влаштувати в Фотинії концерт. Найважче було з організацією хору. Крім учителів Фотинії довелося запросити ще хористок зі Станіславського і коломийського “Бояна”.
Марійка Підгірянка сама виступала на святкуванні з доповіддю про Т.Шевченка, ілюструючи зміст уривками з творів Шевченка, бо знала майже всі його поеми напам’ять.
Сценка “В чужому пір’ю”.
- М. Підгорянка і Коломия.
Підсумок.
Жінка, мати, вчителька, поетеса. Було б дуже дивно якби вона не писала про дітей і для дітей. До останніх днів життя Марійка Підгорянка віддавала все свої уміння, весь свій талант рідному народові, коханій Україні.
Вчительку-поетесу не забували колишні її учні. Її було прийнято до Спілки письменників України.
1 2