Сторінка
2

Карантинні шкідники, хвороби і бур’яни

ити детальне обстеження насаджень кісточкових у вищезгаданих прилеглих до них та південних областях України, а також здійснювати карантинні заходи шодо недопущення розповсюдження хвороби з посадковим матеріалом. Бактеріальний опік плодових. Вогнище захворювання дерев груші, схоже за симптомами і культуральними властивостями збудника на бактеріальний опік, збереглося на Придністровській дослідній станції садівництва в Чернівецькій області. Заходи з вирізання уражених гілок і фунгіцидних обприскувань дерев мають недостатній лікувальний ефект. Тому в 2001 році необхідно провадити подальше спостереження за розвитком хвороби та ретельні обстеження садів для виявлення можливих вогнищ, особливо в садах із імпортованим садивним матеріалом. Пасмо льону. Вперше виявлено в одному господарстві Львівської області на площі 30 га. Пасмо уражає листя, стебла, бруньки та коробочки. Хвороба проявляється у вигляді плям коричневого кольору, які потім чорніють. Уражене листя опадає. Характерна ознака ураженого стебла — чергування уражених та здорових ділянок. У 2000 році площа зараження збільшилася на 15 га. У 2001 році необхідно проводити карантинний нагляд за посівами льону. У виявлених вогнищах слід здійснювати комплекс карантинних заходів, направлених на їх ліквідацію. Біла іржа хризантем. Хвороба вперте виявлена у 1998 році в двох господарствах Закарпатської області в закритому грунті на загальній площі 0,116 га. Іржа уражає листя і стебла рослин. Хвороба проявляється у вигляді маленьких блідо-жовтуватих плям на верхньому та нижньому боці листків. З часом плями збільшуються і перетворюються на яскраво-жовті. Сильно уражене листя передчасно відмирає, і рослини мають вигляд обпалених. У 2000 році площа зараження зменшилася на 0,11 га. У 2001 році необхідно провести ретельне обстеження квіткових культур (хризантем) у закритому грунті. Для попередження розповсюдження хвороби необхідно дотримуватися карантинних вимог. Амброзія полинолиста. У 2000 році площа, засмічена амброзією, збільшилася на 159,3 тис. га за рахунок виявлення нових вогнищ в АР Крим, Вінницькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Херсонській областях. Загалом в Україні амброзія полинолиста розповсюджена на загальній площі понад 895,9 тис. га в 23 областях і АР Крим. У 2001 році поширення бур’яну по Україні буде продовжуватися природним шляхом в господарствах, які не дотримуються карантинних правил. Гірчак рожевий (повзучий). У 2000 році в результаті винищувальних заходів спостерігалося зменшення площ засміченості цим бур’яном в Україні на 1567,9 га. В 5 областях степової зони вогнища стабільно виявляли в період обстеження. Найбільші площі забур’яненості зареєстровані в АР Крим, Херсонській та Запорізькій областях. Загальна площа забур’янення становить 484,7 тис. га. Ценхрус якірцевий (малоквітковий). Найбільші площі забур’яненості відмічають у Херсонській області на площі 24,9 тис. га з приналежністю до піщаних екотипів. За 2000 рік площа зменшилася на 90 га. Незначні локалітети забур’яненості виявлені в Дніпропетровській області та Києві. Загальна площа засміченості ценхрусом становить понад 25 тис. га. Для локалізації бур’яну необхідно дотримуватися карантинних обмежень, обов’язково проводити агротехнічні та хімічні заходи згідно із технологією вирощування культури. Паслін колючий. У 2000 році площа зараження залишилася без змін. Найбільші площі під пасльоном зареєстровано в Одеській, Херсонській та Донецькій областях. Загальна площа засміченості становить 1754,3 га. У 2001 році існує можливість збільшення площ забур’яненості пасльоном внаслідок відсутності ефективних засобів і заходів ліквідації вогнищ бур’яну. Повитиця рівнинна поширена майже у всіх областях Степу та Лісостепу України, за винятком Полісся і деяких західних областей. Усього нею заражено 17 областей, АР Крим і Севастополь. Площі забур’янення повитицею, які знаходяться під карантином, становлять 67 тис. га. Значне зменшення забур’яненості повитицею спостерігалося в Миколаївській області на 3460 га, Одеській — на 236, Хмельницькій — на 254 га. У цілому по Україні площі, засмічені повитицею рівнинною, зменшилися на 4016,72 га. У 2001 році можливе розширення ареалу бур’яну внаслідок неповного виконання карантинних заходів і значного запасу його насіння в грунтах у вогнищах та районах поширення. Повитиця Лемана. Бур’ян паразитує на чагарникових і деревних породах рослин. У 2000 році вогнище цього бур’яну в АР Крим збільшилося на 0,38 га вздовж дороги Сімферополь—Ялта на декоративних насадженнях: жимолость японська, рокитник, лавровишня, бузок. Заражені дерева і кущі знищені в період бутонізації та цвітіння повитиці. Проте можливі рецидиви відновлення розвитку і появи нових вогнищ шкідника в 2001 році. Система карантинних заходів Для своєчасного виявлення і локалізації вогнищ карантинних шкідників, хвороб рослин і бур’янів необхідно: регулярне обстеження посівів і насаджень та точна ідентифікація; своєчасне введення і дотримання режиму карантинного стану в місцях виявлення нових вогнищ, знищення всіма доступними засобами карантинних організмів у вогнищі, за необхідності — із пошкодженими чи ураженими рослинами; обеззараження рослинних матеріалів і грунту фумігацією, обприскування рослин у вогнищі і захисній зоні високоефективними інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами тощо; вирощування на підкарантинній території стійких до збудників чи шкідників сортів (картоплі — до раку і нематоди, соняшнику — до фомопсису, винограду — до філоксери тощо) чи непошкоджуваних даним видом рослин; дотримання високого рівня агротехніки та системи захисних заходів від усіх шкідливих організмів.