Сторінка
2
3. Підприємствами, які реалізують імпортні товари | ||||||||
Ціна реалізації товару споживачеві (роздрібна ціна) | ||||||||
Загальна вартість (ціна придбання товарів для імпортера) | ||||||||
Митна вартість товару | ||||||||
Договірна (контрактна) вартість товару | ||||||||
↑ |
↑ |
↑ |
↑ |
↑ |
↑ | |||
Витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування до перетину митного кордону |
Оплата митних послуг |
Ввізне (імпортне мито) |
Акциз-ний збір |
ПДВ |
Торгова націнка | |||
Сплата брокерських, агентських, комісійних і інших видів винагород | ||||||||
Рис. 1 Структурно-логічна схема формування цін реалізації товарів із включенням у них непрямих податків
Митна вартість придбаних товарів включає витрати: на їх придбання (контрактна вартість); на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування до перетину митного кордону; на сплату брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород.
Податок на додану вартість, що включається в ціну, визначається у відсотках до обороту, що включає митну вартість придбаних товарів, ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар).
Непрямі податки мають, в основному, фіскальне спрямування. Однак було б неправильно заперечувати регулюючу функцію непрямих податків.
Платниками непрямих податків є покупці (споживачі) товарів, робіт, послуг. Ними можуть бути: фізичні особи (населення); юридичні особи; фізичні особи — суб'єкти господарської діяльності;
організації, установи, що не є суб'єктами господарювання.
Населення сплачує непрямі податки зі своїх власних доходів. Відтак більше податків сплачують ті категорії населення, що більше споживають товарів, мають більш високі доходи.
Достатньо складним є вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб'єктів господарювання. Останні є платниками непрямих податків, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб'єкти господарювання, реалізуючи товари, роботи, послуги, у складі виручки від реалізації одержують на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених покупцями (споживачами).
При цьому вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб'єктів господарювання залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах.
По-перше, він зв'язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг. На даному етапі сплата непрямих податків здійснюється за рахунок оборотних коштів суб'єктів господарювання, тобто має місце іммобілізація оборотних коштів для сплати податків. У цьому разі необхідно врахувати такі чинники: умови оплати та обсяги придбання товарно-матеріальних цінностей, ставки й пільги щодо податків, джерела і терміни відшкодування сплачених непрямих податків.
По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням непрямих податків на рахунки суб'єктів господарювання, які реалізують товари, роботи, послуги. Непрямі податки, що надходять на рахунки суб'єктів господарювання, використовуються для відшкодування сплачених ними непрямих податків за придбання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, певний час, до перерахування в бюджет, непрямі податки залишаються в розпорядженні (обороті) підприємств. У цьому разі необхідно враховувати: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації товарів (робіт, послуг); ставки й пільги щодо податків; терміни сплати непрямих податків у бюджет.
Вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів господарювання залежно від сфери їхньої діяльності виявляється по-різному. Тому є певні особливості впливу непрямих податків на діяльність підприємств виробничої сфери (з урахуванням галузі), тих, які займаються торгово-посередницькою діяльністю, тих, що надають послуги (у тім числі фінансові).
Розглянемо особливості обчислення та сплати в бюджет окремих непрямих податків та їхній вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання.
1 2
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Комерційні банки: їх види та операції
Позабюджетна діяльність вищих навчальних закладів: аналіз чинників, що впливають на її здійснення
Оподаткування суб’єктів господарювання
Обґрунтування інноваційно-ресурсного підходу до трактування категорії капіталу
Система вирівнювання місцевих бюджетів (на прикладі М. Славутича)