Сторінка
2
Припустимо, що є два продукти. Якщо зниження ціни на один продукт веде до зменшення попиту на інший, то такі продукти називають взаємозамінюваними. Наприклад, чай і кава, масло та маргарин, лимони й апельсини.
Коли ціна на лимони підвищується, споживачі купуватимуть більше апельсинів, і попит на апельсини зростатиме. Взаємозамінювані продукти призначені для задоволення однієї й тієї ж потреби.
Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший, то такі продукти називають взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, магнітофон і касети до нього, автомобіль і бензин. Коли ціна на бензин зростає, люди звичайно купують менше автомобілів і попит на них зменшується. Взаємо доповнювані продукти використовують разом.
Із зростанням доходів споживачі купують більше товарів але чи зростає при цьому попит на всі товари й послуги? Ні споживачі купуватимуть більше овочів, фруктів, взуття, м’яса, риби, тощо, але менше хліба виробів із муки, картоплі, капусти тощо.
Продукти, попит на які прямо залежить від грошового доходу, називають продуктами вищої споживчої цінності. Якщо ж під час зростання доходів попит на певні доходи знижується, то такі продукти називають продуктами нижчої споживчої цінності.
Суб’єктивні смаки й уподобання, вік стать, історичні національні та природно – кліматичні умови, мода, реклама, стиль життя – все це також впливає на попит.
Скажімо молодь більше купує спортивний одяг і взуття, віддає перевагу яскравим кольорам порівняно з людьми літнього віку.
На попиті також позначається зміни погодних умов. Якщо літо спекотне, зростає попит на прохолоджувальні напої та морозиво. Якщо осінь дощова – збільшується попит на парасольки.
За незмінних інших чинників зміна ціни на продукт змінює величину попиту на нього. Графічно цю ситуацію показують як рух по сталій кривій попиту (мал. 2)
 |  |
P P
D1
D D
D2
0 Величина попиту (мал.2) Qd 0 (мал. 3) Qd
Якщо змінюються нецінові чинники, то відбуваються зміни у попиті. Графічно цю ситуацію показують як переміщення кривої попиту. Зі збільшенням попиту вона переміщується в право, а зі зменшенням – вліво. (мал. 3)
Пропозиція. Закон пропозиції.
Якщо споживачі репрезентують попит, то продавці – пропозицію. Що таке пропозиція?
Пропозиція – це та кількість продукту, яку виробник бажає та спроможний виробляти і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку.
Пропозиція визначається виробництвом, але не завжди збігається з ним, бо не все що виробляється потрапляє на ринок. Є випадки коли і в урожайний рік продукти сільського господарства відсутні на полицях крамниць. Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно й збільшується величина пропозиції, якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції. Чому кількість продуктів, яку пропонують на ринку, залежить від ціни на них? Тому що продавцеві вигідніше пропонувати продукти за вищими цінам, бо його виторг зростає. З малюнка 4, видно, що зі зростанням ціни продукту величина його пропозиції збільшується.
Р
S
0 Q3
(мал. 4)
Якщо стане відомо, що в одному місці можна продати морозиво за відносно вищу ціну, деякі продавці покинуть свої звичні місця і переїдуть туди, сподіваючись на більший виторг. Якщо ціна зростає, величина пропозиції збільшується, ми переміщуємося в гору по кривій S, якщо ж зменшується, і ми переміщуємося донизу по кривій S.
Положення самої S кривої не змінюється.
Еластичність попиту.
Як відомо, підвищення ціни на продукт сприяє зменшенню попиту на нього і збільшує його пропозиції. Зниження ціни супроводжується протилежними наслідками: попит на продукти збільшується, а його пропозиція зменшується. Якби ціна на молоко зросла у три рази, то попит на молоко зменшився б. Якби у три рази зросла б ціна пляшки “Кока – коли”, попит на напій зменшився на більшу величину ніж у випадку з молоком. Це пояснюється тим, що людям легше обійтися без “Кока – коли”, яка має багато замінників, ніж без молока, замінників у якого мало. Коли зростає ціна на сіль, покупці все одно купують стільки солі скільки потрібно, й попит майже не зменшується. Якщо ж дорожчають квитки на літак, попит на цей вид транспорту різко знижується, і населення користується дешевим видом транспорту, наприклад залізничним.
Відношення відсотка зміни попиту на продукт до відсотка зміни ціни називають еластичністю попиту за ціною.
Цей показник характеризує ступінь реагування покупців на зміну ціни:
.
Наприклад коли ціна на квіти зростає на 1%, то покупці реагують на це дуже активно – зменшують купівлю квітів на 2%. У цьому разі еластичність попиту (Ed) за ціною на квіти визначається так:
.
В іншому разі, коли на 1% підвищується ціна на хліб, покупці реагують дуже слабо. Попит зменшується лише на 0,2%
Зауважимо, що еластичність попиту завжди має від’ємне значення. Знак мінус підтверджує обернену залежність між ціною і величиною попиту. Економісти зазвичай опускають знак мінус і звертають увагу лише на абсолютне значення еластичності попиту за ціною. Отже, за наведеними прикладами, 1% зміни ціни на квіти викликав зміну величини попиту на 2%, а 1% зміни ціни на хліб - 0,2% отже попит на квіти еластичніший. Якщо Ed<1, то попит на продукти еластичний. Попит на хліб не еластичний.
Чинники, що визначають еластичність попиту за ціною.
Чому ж усе таки на одні товари й послуги попит еластичний, а на інший – не еластичний? Еластичність попиту за ціною визначаються низкою чинників.
1. Основним чинником, що впливає на еластичність попиту за ціною, є кількість і близькість товарів – замінників. Попит на продукт, який має добрі замінники, еластичніший, ніж попит на продукт без замінників. Наприклад, попит на цукор набагато еластичніший, ніж попит на сіль, бо сіль не можна замінити чимось іншим, тоді як цукор можна замінити медом, варенням тощо.
Завантажити реферат