Сторінка
2

Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення

— аналіз абсолютних показників прибутку;

— аналіз показників рентабельності;

—аналіз фінансового стану, фінансової стабільності підпри­ємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

— аналіз ефективності використання залученого капіталу;

— економічна діагностика фінансового стану підприємства. На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов’язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фі­нансового стану підприємства є:

— аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

— аналіз кредитоспроможності підприємства;

— оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

— аналіз власних фінансових ресурсів;

— аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

— аналіз самоокупності підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції ди­наміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5) порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зведе­них показників звітності за окремими показниками самого під­приємства та його дочірніх підприємств (філій), а також між­господарський аналіз показників даної фірми порівняно з показника­ми конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками;

6) факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єд­нують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання. Для досягнення ос­новної мети аналізу фінансового стану підприємства — об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів — можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового сі чу підпри­ємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації ме­тодів економічного аналізу взагалі та фінансового aналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких ана­літичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих на­лежать такі методи:

— експертних оцінок і сценаріїв,

— психологічні,

— морфологічні,

— порівняльні,

— побудови системи показників,

— побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залеж­ності, тобто методи:

—ланцюгових підстановок,

— арифметичних різниць,

— балансовий,

— виокремлення ізольованого впливу факторів,

— відсоткових чисел,

— диференційний,

— логарифмічний,

— інтегральний,

— простих і складних відсотків,

— дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і тради­ційні методи економічної статистики (середніх та відносних вели­чин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореля­ційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод голов­них компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для кон­кретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукуп­ності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які за­стосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інфор­мації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі — це моделі передбачувального, прогностич­ного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Най­більш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Фінанси»: