Сторінка
3

Поняття та структура міжнародних економічних відносин, матеріальний зміст міжнародної економіки та її структура, основні види зовнішньоторговельних операцій

6) економічна політика держав, яка виходить із принципів відкритої економіки.

Отже, міжнародна економіка (international economics) – частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав в області міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і фінансування і формування міжнародної економічної політики.

Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом – для світового господарства, а всі вони загалом характеризують міжнародну економіку в цілому.

Таблиця 1 Структура міжнародної економіки

У ній можна виділити 4 рівні: базові поняття; державне регулювання; форми міжнародних економічних відносин; міжнародне регулювання і нагляд. На першому рівні закладаються концептуальні базові поняття, основні на тому, що сучасна економіка за своєю суттю є міжнародною і базується на МПП та поділ факторів виробництва між країнами. Міжнародний поділ праці і його міжнародна кооперація стали основою виникнення світового ринку.

Розвиток світового ринку товарів зумовив інтенсифікацію міжнародного економічного обміну не лише товарами, а й переміщенням факторів виробництва, насамперед капіталу та робочої сили, що привело до виникнення світового господарства.

Важливе значення для міжнародної економіки має економічна політика держав, механізми регулюванням економіки загалом і її зовнішніх аспектів зокрема. Міжнародній економіці властивий прагматичний підхід до вибору теорії, моделей та інструментів економічної політики. Вона використовує досягнення різних шкіл економічної думки (неокласичної, неокейнсіанської, школи раціональних очікувань). Теоретичні напрацювання привели до висновку про необхідність державного втручання в економіку і її регулювання в тих чи інших формах. Питання про ступінь державного втручання в економічний розвиток є актуальним і сьогодні. Основними формами державного регулювання на мікрорівні є регулювання зовнішньої торгівлі та руху факторів виробництва, а на макрорівні – валютне і фінансове регулювання. Міжнародна економіка проявляється у конкретних формах міжнародних економічних відносин, а саме: міжнародна торгівля товарами і послугами; міжнародний рух факторів виробництва-капіталу, робочої сили; технології; міжнародна торгівлі фінансовими інструментами – валютою, цінними паперами, дериватами, кредитами; міжнародні розрахунки.

Міжнародне регулювання і нагляд здійснюють міжнародні економічні та фінансові організації. Вони покликані спостерігати за світовим економічним розвитком, запобігати дисбалансом та надавати країнам всебічну підтримку. Серед них – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй тощо.