Сторінка
5

Організаційна структура управління ЗЕД підприємства. Перспективи вступу України у Світову Організацію Торгівлі

Загальний митний кордон. При введенні загального митного кордону митниці зберігаються, але діють тільки на зовнішніх кордонах Союзу при проведенні операцій із третіми країнами, при проведенні операцій між країнами - учасницями Митного союзу; на внутрішніх кордонах вони не діють. Вільне просування товарів з однієї країни в іншу, відсутність митних зборів, вільний доступ до товарів, зроблених у країнах - учасницях FTA - відмітна риса такого союзу. Товари, імпортовані з третіх країн на територію Митного союзу будь-якою із країн-учасниць, проходять митний контроль у першій країні, куди вони потрапляють. Як правило, країнами-учасницями встановлюється єдиний митний тариф. Проте можливим також є використання національного митного тарифу або усередненого тарифу. Приймається, крім того, єдина торгова політика. Митний збір із третіх країн передається до загального фонду, що використовується при формуванні бюджету Союзу. Фінансування загального бюджету Союзу і його секретаріату відбувається, як правило, пропорційно населенню країн-учасниць і їхній участі в міжнародній торгівлі. Обов'язковим є використання єдиного мита. Бажано також уніфікувати податкову систему країн-учасниць і прийняти єдині стандарти.

Вихід із Митного союзу означає поновлення національного суверенітету над своїми митними кордонами, створення власних законів і правил, введення власних мит і т.д.

Висновки

Організаційна структура управління ЗЕД підприємства залежить від методів виходу на зовнішні ринки. У цьому зв'язку можна виділити два варіанти:

1) безпосередній вихід на зовнішній ринок через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків (у великих системах - через управління зовнішньоекономічних зв'язків);

2) вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.

Завдання зовнішньоторговельної фірми різноманітні - від пошуку закордонних партнерів, організації рекламної роботи до виконання митних формальностей. У зв'язку з цим особливо зростає роль маркетингових, юридичних і фінансових служб.

На відміну від зовнішньоторговельної фірми, відділ зовнішньоекономічних зв'язків є складовою системи управління підприємством-експортером. До його складу входять: протокольний відділ, відділ науково-технічного співробітництва, відділ маркетингу і ряд інших. Торгові можливості і труднощі, що існують між Україною і ЄС, полягають у невідповідності до вимог Угоди про партнерство і співробітництво, яка парафована 23 березня 1994 р. обома сторонами. Угода набрала чинності з 1 березня 1998 р. У період до вступу в силу даної угоди існувала тільки Тимчасова угода про торгівлю з питань, пов'язаних із торгівлею, в тому виді, в якому вона була прийнята Радою міністрів ЄС 4 грудня 1995 р. Ця тимчасова угода набрала сили в частині, що стосується питань торгівлі.

Минулий досвід показує, що Україна могла тільки спробувати протестувати щодо деяких обмежень на ввезення своїх товарів до країн ЄС. Водночас необхідно зазначити, що двосторонні перевірки, проведені протягом року, не могли не позначитися негативно на торгівлі цими групами товарів. Природно, що у разі скасування обмежень її обсяги могли б істотно зрости.

Антидемпінгова політика ЄС досить складна і трудомістка, вона вже знайшла свій відбиток у деяких законодавчих актах, прийнятих Україною, і виступає потужним обмежувачем для українського експорту. Важливо також зазначити, що антидемпінгові санкції вводяться навіть у тому разі, якщо порушений тільки один з показників антидемпінгових правил.

У зв'язку з тим, що значну частину експортного потенціалу України становлять продукти сільськогосподарського виробництва, а також з огляду на політику ЄС щодо цієї групи товарів, можна сказати, що перспективи України на сільськогосподарському ринку країн ЄС виглядають досить песимістично. Митний союз і зони вільної торгівлі грунтуються на міжнародних угодах, спрямованих на створення умов вільної торгівлі між країнами-учасницями. Подібні угоди не повинні створювати перешкод для торгівлі третіх країн із будь-яким із членів митної спілки або вільної торгової зони. Після створення Митного союзу або зони вільної торгівлі митні бар'єри для всіх учасників пільгової зони стосовно третіх країн не повинні бути вищими, ніж до її створення. Це вимога ст. 24 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГАТТ.

Очевидно, що всі країни Центральноазіатської спілки, які будуть звертатися з приводу членства в ГАТТ/ СОТ, ставши такими, будуть зобов'язані виконувати всі вимоги цієї міжнародної угоди.

Використана література

1. Закон України "Про єдиний митний тариф" // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - 12 травня. - № 19.

2. Балабанов И. Т. Внешнеэкономические связи: Учеб, пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2001.

3. Глобализация и либерализация. Процесс развития в условиях двух мощных тенденций. Доклад Генерального секретаря ЮНКТАД на девятой сессии Конференции ООН. - Нью-Йорк; Женева, 1996.

4. Кириченко О.А., Панфилова Т., Меркотан К. Вибір моделі зовнішньоекономічної діяльності України в процесі приєднання до ГАТТ/СОТ // Підприємництво і право. - 1997. - № 7.

5. Мировая экономика: Учеб. пособие для вузов / Под ред. И.О. Николаевой. - 2-е изд. - М., 2000.

6. Подолев И.В. Основные концепции внешнеэкономической политики Украины // Рождение рыночной экономики и среднего класса в Украине: Материалы, доклады, выступления на конференции 15-19 мая 1995 г. 7. Спиридонов И.А. Мировая экономика: Учеб. пособие для вузов. - М., 2001. 8. Устинов И.Н. Мировая торговля: статистически-аналитический справочник. - М., 2000.