Сторінка
2

Організаційна структура управління ЗЕД підприємства. Перспективи вступу України у Світову Організацію Торгівлі

На відміну від зовнішньоторговельної фірми, відділ зовнішньоекономічних зв'язків є складовою системи управління підприємством-експортером. До його складу входять: протокольний відділ, відділ науково-технічного співробітництва, відділ маркетингу і ряд інших. До його основних завдань як органу управління належать:

- планування й організація експортно-імпортних операцій;

- маркетингова діяльність;

- участь у виставках, ярмарках, презентаціях;

- підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;

- прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів за кордон і т.д.

Функціональні обов'язки спеціалістів цих служб наводяться в спеціальній літературі [1].

2. Перспективи вступу України

у Світову Організацію Торгівлі

Після підписання 23 країнами в 1948 р. Всесвітнього протоколу про застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі пройшло майже 50 років. До 1994 p., коли було засновано Світову організацію торгівлі (COT), зменшення митних тарифів здійснювалося під егідою ГАТТ. Женева у Швейцарії, Ансі у Франції, Торкей в Англії і знову Женева були містами, де відбувалися перші переговори в рамках ГАТТ. Учасниками цих переговорів були переважно промислово розвинуті країни. Заснування в 1957 р. Європейського Економічного Співтовариства, до якого увійшли Бельгія, Франція, ФРН, Італія, Люксембург і Нідерланди, стало імпульсом для інтенсифікації переговорів про зниження митних тарифів. Інші країни, що мали торгові інтереси в країнах - учасницях ЄС, направили свої делегації на переговори в Женеву. Активізація цих переговорів необхідна була ще й тому, що Конгрес США дозволив Міністерству фінансів узяти участь у переговорах з тарифів і зменшити рівень тарифних мит в обмін на еквівалентні поступки торгових партнерів. Переговори з тарифів у 1961 і 1962 р. були названі переговорами з тарифів Раунду Диллона (за прізвищем міністра фінансів США того часу). Документ про загальний митний тариф у ЄС був узгоджений після тривалих переговорів.

Він набрав чинності з 1 липня 1968 р. щодо промислових товарів і з 1 січня 1969 р. щодо сільськогосподарських продуктів. Завдяки цьому тарифні мита у всьому світі було знижено приблизно на 10 %. Прийняття загального тарифу імпортних мит привело до розуміння торговими партнерами того, що ЄС стає великим митним союзом, тому США почали працювати у напрямі подальшого значного зниження імпортних тарифів у рамках ГАТТ.

Таким чином на Уругвайському раунді була розглянута велика кількість різноманітних питань з міжнародної торгівлі, що, безсумнівно, сприяло її лібералізації.

Вперше розглядалися питання сільського господарства і було зроблено важливі кроки на шляху збільшення і розширення ринку сільськогосподарських продуктів і зменшення приблизно на одну третину експортних субсидій. Щодо торгівлі текстилем і одягом, то на 10 років було скасовано імпортні обмеження. Істотно розширилася юрисдикція ГАТТ від регулювання торгівлі товарами до регулювання торгівлі послугами, що фактично означало пошуки підходу до регулювання підприємницької діяльності.

Було підписано базову угоду про торгівлю послугами. Надалі також передбачався розгляд базової угоди з урегулювання торгових спорів. Також був розширений список правил, що регулюють міжнародну торгівлю, вони стали менш суперечливими, а в багатьох аспектах і чіткішими. Країни третього світу теж можуть позитивно оцінити результати цих угод, оскільки для них у цих правилах передбачаються істотні компенсаційні поступки.

Незважаючи на те, що для вступу до СОТ умови стали більш різноманітними і жорсткими, країни, що подали свої заявки на вступ (як, наприклад, Україна), тим самим підтвердили своє прагнення приєднатися і до СОТ, а багато інших країн готуються подати свої заявки на вступ до СОТ.

Перша після Марракеша конференція на рівні міністрів проводилася в грудні 1996 р. На ній був продовжений процес лібералізації міжнародної торгівлі й підписано угоду про торгівлю інформаційними технологіями, згідно з якою в 2000 р. ліквідували всі мита на комп'ютери і комплектуючі до них. Загальна лібералізація торгівлі могла б значною мірою перешкоджати окремим митним союзам вільної торгівлі стати замкнутими торговими блоками.

Результати: Раунд Диллона 1961-1962 р. - зниження мит у середньому на 10 %; Раунд Кеннеді 1964-1967 р. - зниження мит у середньому на 33 %; Раунд Токіо 1973-1979 р. - зниження мит у середньому на 33 %; Раунд Уругваю 1986-1993 р. - зниження мит у середньому на 40 %. Вперше основні шляхи ліквідації нетарифних бар'єрів були успішно обговорені на Токійському раунді, а в Уругвайському раунді ці переговори ще більш розширились. На них обговорювалися проблеми, пов'язані з сільськогосподарським сектором економіки і було досягнуто згоди на десять років з питань повної реінтеграції виробництва текстилю та одягу в рамках ГАТТ; проведено переговори відносно Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС); створено Світову організацію торгівлі (СОТ), що включила в себе ГАТТ (1994) і ГАТС.

Торгові можливості і труднощі, що існують між Україною і ЄС, полягають у невідповідності до вимог Угоди про партнерство і співробітництво, яка парафована 23 березня 1994 р. обома сторонами. Угода набрала чинності з 1 березня 1998 р. У період до вступу в силу даної угоди існувала тільки Тимчасова угода про торгівлю з питань, пов'язаних із торгівлею, в тому виді, в якому вона була прийнята Радою міністрів ЄС 4 грудня 1995 р. Ця тимчасова угода набрала сили в частині, що стосується питань торгівлі.

Елементи тимчасової угоди. Відповідно до угоди про торгівлю між ЄС і Україною введено в дію такі положення: - режим найбільшого сприяння між сторонами - учасницями договору, як це визначено в ст. 1 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Проте до 31 грудня 1998 p., або з моменту приєднання України до COT вона має право користуватися режимом, більш сприятливим у торгівлі з країнами СНД, ніж це передбачено угодою між Україною і ЄС; - товари, що імпортуються з іншої країни за домовленістю, розглядаються як національні товари щодо застосування усіх видів внутрішніх податків; - застосовуються умови договору деяких статей ГАТТ щодо товарів з інших країн, із якими є домовленість: * порядок митного оцінювання відповідно до ст. 7; * рівень зборів за надання ліцензій і оформлення (ст. 8); * зобов'язання своєчасно публікувати всі законодавчі акти і постанови, що стосуються торгівлі, не застосовувати ніяких торгових актів зворотної дії, менш ефективних, ніж договірні умови, що набрали чинності перед прийняттям нових рішень, можливість судового перегляду дій, пов'язаних із митними питаннями (ст. 10); - застосовуються ринкове орієнтовані ціни в торгівлі між договірними сторонами; - право застосовувати антидемпінгові або компенсаційні заходи за правилами ГАТТ щодо торгівлі з третіми країнами; - перед тим, як починати діяти, необхідно докласти зусиль для досягнення конструктивних рішень; - право вживати заходів для захисту здоров'я громадян, суспільного порядку і культури (цими заходами не варто зловживати з протекціоністською метою); - спеціальні угоди прийняті щодо торгівлі текстилем і одягом, по торгівлі виробами зі сталі, що підпадають під Європейську угоду вугілля і сталі, про торгівлю ядерними матеріалами; - всі розрахунки, що стосуються торгівлі між сторонами - учасницями договору, можуть проводитись у вільно конвертованій валюті; - договірні сторони згодні докласти всіх зусиль для того, щоб між торгуючими сторонами панувала чесна конкуренція.