Сторінка
5
Останнім часом активізувалися економічні контакти із США і Канадою, значний інтерес до України виявляє Японія, створюється нормативно-правова база для поглиблення і розширення відносин із країнами Європейського Союзу, країнами Північної, Центральної і Південно-Східної Європи.
Документом, що регламентує економічні відносини України з державами Європейського Союзу, є Угода про партнерство і співробітництво. Це перша угода з країною СНД, що набрала чинності 1 березня 1998 р. Сторони домовилися про те, що подальша торгівля буде лібералізуватися відповідно до принципів ГАТТ і з урахуванням поправок, що були внесені за підсумками роботи останнього Уругвайського раунду. Відповідно до Угоди Європейський Союз знімає обмеження в торгівлі з Україною, за винятком групи так званих чутливих товарів, до яких належать сталь, вугілля, текстиль, сільськогосподарська продукція, ядерні матеріали. Товарообіг у вищевказаних галузях повинен регулюватися спеціальними угодами, на основі встановлених для України квот.
Надзвичайно важливою для здійснення економічних реформ в Україні є її взаємодія з міжнародними фінансовими і торгово-економічними організаціями. У першу чергу мова йде про Міжнародний валютний фонд, систему Світового банку, Європейський банк реконструкції та розвитку, ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД та ін.
Згідно з неапольським рішенням Великої сімки (1994 р.) Україна у разі проведення реальних реформ і досягнення макроекономічної стабілізації може протягом найближчих років одержати понад 4 млрд дол. США кредитів від МВФ і Світового банку, в тому числі 1,5 млрд дол. США стабілізаційного фонду підтримки національної валюти - гривні. Зокрема, відповідно до домовленостей 1997 р. Україна отримала від Світового банку і МВФ засоби для здійснення структурних змін в економіці, прискорення приватизації, соціального захисту, розвитку сільського господарства і енергетики обсягом понад 2 млрд дол. США.
Важливою проблемою глобальної взаємодії є гармонізація зовнішньоторговельних умов і правил України з вимогами і нормами ГАТТ/СОТ, у якій наша держава має статус спостерігача з липня 1992 р. Приєднання України до ГАТТ і вступ до Світової організації торгівлі потребує істотного доопрацювання зовнішньоекономічного законодавства, приведення його у відповідність до звичаєвих процедур кількісних і якісних співвідношень у світовому співтоваристві. Мова йде про вдосконалення торгової, тарифної, податкової, фінансової, інвестиційної бази в Україні відповідно до світових норм і стандартів як передумови органічного і найбільш повного включення економіки України в міжнародні господарські відносини.
Світовий досвід показує, що конкурентоспроможність країни в світогосподарських зв'язках, її пріоритети в міжнародному поділі праці забезпечуються в наш час за наявності декількох головних умов. По-перше, країна повинна мати досить розвинутий економічний, науково-технічний і інтелектуальний потенціал. По-друге, органічний контакт зі світовим господарством може забезпечити тільки наявність сучасної ринкової внутрішньої інфраструктури. По-третє, реалізація зовнішньоекономічної моделі має спиратися на сильну, акцентовану державну стратегію і політику.
Оцінки і розрахунки показують, що в Україні є найважливіші передумови для здійснення незалежної, спрямованої на забезпечення національних інтересів зовнішньоекономічної стратегії - наявність ресурсного потенціалу, надзвичайно вигідне географічне положення, сприятливий клімат і т.д. Навіть та обставина, що рівень економічного і науково-технічного розвитку України не відповідає аналогічним показникам у найбільш розвинених державах, не може стати перешкодою для розвитку взаємовигідного поділу праці з іншими країнами.
За загальним рівнем розвитку Україна вписується в світогосподарські процеси, і через якийсь час вона змогла б досить успішно адаптуватися у відповідні міжнародні структури. Однією з головних вихідних передумов є положення про те, що економіка України, подібно до багатьох інших держав, розглядається як частина єдиного світового господарства. Саме ця детермінанта спонукає до розгляду вузлових моментів економічної структури на основі порівняльних (конкурентних) переваг, що об'єктивно існують, які при побудові економічної системи повинні бути розвинуті, укріплені. Це і забезпечить економічну і соціальну ефективність суспільства.
4. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Зовнішньоекономічна діяльність України регулюється законами і нормативними актами, прийнятими Верховною Радою України. Серед них у першу чергу необхідно назвати такі: "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про єдиний митний тариф", "Про захист іноземних інвестицій" та ін.
Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ухвалений 16 квітня 1991 p., закріплює принципи зовнішньоекономічної діяльності, визначає її суб'єктів і види, встановлює основи правового і економічного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, спеціальні правові режими, юридичну відповідальність. Цей Закон належить до законів прямої дії, що дає можливість підприємцям безпосередньо застосовувати його норми в процесі здійснення зовнішньоекономічних зв'язків. У ньому наведено перелік фізичних і юридичних осіб, що мають право на таку діяльність, а також усіх можливих видів і форм зовнішньоекономічної діяльності. Закон вводить правові основи її державного регулювання, включаючи питання ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті. В ньому сформульовані принципи оподатковування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, її митного регулювання і страхування зовнішньоекономічних операцій. У законі визначені спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності, заходи щодо захисту прав і законних інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України.