Сторінка
8
Чорна і кольорова металургія. Виробництво чорних металів зосереджено в трьох державних підприємствах чорної металургії. На останньому проходить виплавка сталі. Має місце виплавка міді. Діють підприємства з виготовлення алюмінію. У цілому виробництво кольорових металів не задовольняє зростаючий попит.
Машинобудівна й електротехнічна промисловість одержала розвиток насамперед за рахунок створення складальних підприємств. У цій галузі особливо активно представлена участь приватного капіталу. Галузі машинобудування: зборка і виробництво транспортнних засобів, будівництво залізних транспортних засобів, залізниці , вагони, холодильники, дизель-мотори. Діють ремонтні заводи суднобудування, розвинуте в Стамбулі і Ізмирі. Значна частина устаткування і запчастин імпортується.
Верстатобудування як галузь обробної промисловості зовсім недавно створена в країні. Зборка деяких моделей токарних, фризерних, свердлильних верстатів здійснюється по ліцензіях західних фірм. Холодильники, промислові газові печі виготовляються на невеликих підприємствах приватних фірм. Приватний сектор у співробітництві з іноземним капіталом виготовляють побутову техніку - газові печі, плити, швейні машини, велосипеди, калорифери.
Розвивається електротехнічна промисловість. Промислове виробництво побутових електроприладів відбувається по ліцензіях західних фірм.
Помітними темпами розвивається радіо- і електронна промисловість - виробництво телефонної, радіо - і телетехніки, електронної апаратури, зборка ЕОМ.
Електроенергетика. Будівництво, експлуатація енергетичних об'єктів і розподіл електроенергії в Туреччині фактично зосереджено в руках держави. Якщо в 60-70-ті основним розвитком електроенергетики була теплова енергетика на базі рідкого палива (нафта), то тепер покладений принцип переважної орієнтації на власне джерело енергії: гідроресурси, природний газ, геотермальна сонячна енергія й енергія вітру.
Діє Комісія з атомної енергії для проведення досліджень в області використання атомної енергії. Розробляються проекти по будівництву АЕС.
У країні діють 50 ГЕС і 30 ТЕС. Виробництво електроенергії в 90-х роках склало 54,3 млрд. квт. Споживання ж на душу населення 926 квт. Існує дифіцит електроенергії.
ЗЕД. Туреччина є експортером продукції сільського господарства і видобувної промисловості.
Зовнішні партнери: ФРН, США, Великобританія, Франція.
Основу становить експорт продукції легкої (особливо текстильної та швейної), харчової промисловості та сільського господарства. Туреччина експортує тканини, одяг, вироби із шкіри, пшеницю, ізюм, інжир, сухофрукти, горіхи, тютюн, бавовну, мохер, хромову руду також нафту, машинне устаткування. Негативний торговий баланс компенсується грошовими переказами емігрантів (кілька мільйонів турків працює за кордоном), доходами від туризму, іноземними позиками. Головні торгові партнери Туреччини - країни ЄС, особливо Німеччина, арабські країни, США та Японія.
Туреччину можна умовно поділити на промисловий Захід, аграрно-промисловий Центр та Південь, аграрний Схід. На Заході основні центри - агломерації Стамбулу та Ізміру, які пов'язані з розвинутими багатогалузевими економічними районами узбережжя Мармурового та Егейського морів. Важливі центри - Стамбул, Ізмір, Бурса, Газіантеп. У Центральній Анатолії виділяється Анкара - столиця Туреччини і стародавнє місто. Важливі сільськогосподарські райони знаходяться на узбережжі Чорного моря. Середземномор'я стало не тільки сільськогосподарським, а й промисловим, і провідним туристичним центром, свого роду «валютним цехом» країни. Важливі міста тут - Адана. Мерсін, Анталья. Схід - найменш освоєна частина країни. Великими містами е Трабзон, Ерзурум, Діярбакір.
Взаємини Туреччини з Україною здебільшого доброзичливі. Обидві країни беруть участь в організаціях, з питань розвитку Чорноморського регіону.
Україна й Туреччина вже підписали трьохмільярдний договір про будівництво нафтопроводу через турецьку територію до порту Самсун, а на українській землі - від Одеси до Кременчука, де є великий нафтопереробний комплекс.