Сторінка
1

Дати характеристику основних етапів інтеграційного процесу і показити їх відмінність. Характерні особливості лізингу в період його інтернаціоналізації

ПЛАН

Вступ

1. Дати характеристику основних етапів інтеграційного процесу і показити їх відмінність

2. Характерні особливості лізингу в період його інтернаціоналізації

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішний ринок, до зростання міжнародних зв”язків і взаємопереплатення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.

Інтеграційний процес відбувається по цілому світу, особливо активно останнім часом інтеграційні процеси відбуваються в Європі. Сьогодні Європейський Союз вступає в новий етап інтеграції. Відбуваються серйозні зміни в напрямках уніфікації податкових систем, зближення законодавств, введено єдину валюту - євро. В один ряд з економічними стають політичні, соціальні і екологічні проблеми, проблеми прав людини і проблеми безпеки. Йдеться про створення в найближчі роки не тільки економічного і валютного, але й політичного союзу цих країн. Тобто, сьогодні ми спостерігаємо багатофакторність розвитку Європейського Союзу, а разом із цим - і підвищення його ролі і місця в глобальній економіці.

В даній контрольній роботі будуть розглянуті основні етапи інтеграційного процесу, виділити їх відмінності. Також цікавим для вивчення є особливості лізингу в період його інтернаціоналізації.

1. Дати характеристику основних етапів інтеграційного процесу і показити їх відмінність

Інтеграція - це особливий етап у процесі інтернаціоналізації господарського життя, що веде до створення нової якості - цілісності відособленого господарського комплексу декількох держав(однорідний господарський механізм).

Міжнародна економічна інтеграція – це процес зближення та взаємопереплетення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, та робочої сили через національні кордони.

Інтеграція веде до утворення цілісної економічної системи.

Основою міжнародної економічної інтеграції є глобалізація та інтернаціоналізація господарського життя.

Глобалізація означає тісну взаємодію і взаємопереплетення економічних, політичних, соціальних, правових, інформаційних, соціально-культурних та інших зв’язків між суб’єктами економічної діяльності всіх країн світу, формування єдиної (глобальної) для всього світового суспільства системи світогосподарських відносин. Поняття глобалізація тісно пов’язане з інтернаціоналізацією господарського життя.

Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції (МЕІ):

- преференційні торговельні зони – території країн світової співдружності, де застосовують пільгове оподаткування, митне регулювання і кредитування;

- зони вільної торгівлі (ЗВТ) – інтеграційне об’єднання, яке передбачає зняття внутрішніх митних обмежень;

- митний союз – інтеграційне об’єднання, яке включає функції зони вільної торгівлі (ЗВТ) і не передбачає спільних митних тарифів для третіх країн;

- спільний ринок – інтеграційне об’єднання, яке включає функції попередніх і передбачає вільні переливи товарів, капіталів і робочої сили (Європейський Союз(ЄС), НАФТА – США, Канада, Мексика);

- економічний союз – інтеграційне об’єднання, яке включає всі функції попередніх станів і передбачає повну інтеграцію всіх сфер життя(Європейський Союз (ЄС)).

Перший етап формування Європейського Союзу пов’язаний зі створенням, за Паризьким договором (8 квітня 1951 р.) Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Увійшли в це об’єднання: Франція, ФРН, Бельгія, Люксембург, Італія, Нідерланди.

Мета створення ЄОВС – сприяти економічному зближенню країн шляхом створення єдиного ринку вугілля та сталі. В 1953 р. скасовано митні обмеження в торгівлі залізом і брухтом, а пізніше – сталі.

Другий етап пов’язаний з Римським договором (25 березня 1957 р.) про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Євроатома.

Мета ЄЕС (спільного ринку) – забезпечення постійного збалансованого розвитку економік країн учасниць та підвищення рівня життя населення шляхом забезпечення свободи переміщення капіталів, товарів та робочої сили.

Третій етап пов’язаний з об’єднанням в 1967 році трьох співтовариств (ЄОВС, ЄВРАТОМ, ЄЕС) до шести країн у 1973 році приєднались – Великобританія, Ірландія, у 1981р. – Греція, в 1986р. Іспанія, Португалія.

Поступове злиття національних економік досягалось з допомогою:

Ø формування спільного ринку на основі укладеного у 1968р. митного союзу і запровадження спільної сільськогосподарської політики;

Ø створення європейської валютної системи (ЄВС) у березні 1979 р., яка ґрунтувалась на ЄКЮ.

Четвертий етап пов’язаний з Марксистською конференцією (договором), підписаним 12 квітня 1992р.

Сьогодні до складу ЄС входять 15 країн: Ірландія, Греція, Данія, Нідерланди, Італія, Швеція, Португалія, Великобританія, Люксембург, Франція, Бельгія, Іспанія, Австралія, Фінляндія, ФРН.

У регіональному інтеграційному управлінні створені: - єдиний внутрішній ринок ЄС. Європейський валютний союз з єдиною валютою – євро та створеним єдиного Центрального Банку.

Наступним прикладом міжнародної інтеграції є Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА). Був підписаний договір між США, Канадою, і Мексикою про Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі який вступив в силу 1 січня 1994 року.

НАФТА відкриває шлях до створення єдиного континентального ринку для вільного переміщення товарів, капіталу та робочої сили.

В країнах Південної Америки активізувались інтеграційні процеси. Спільним ринком країн Південного конусу став МЕРКОСУР (Mercado Comun del Sur), створений в 1991 році Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм. МЕРКОСУР – приклад реальної регіональної інтеграції. Договором МЕРКОСУР передбачалось скасування всіх видів митних зборів і тарифних обмежень у взаємній торгівлі між країнами.

2. Характерні особливості лізингу в період

його інтернаціоналізації

Лізинг походить від англійського дієслова “ to lease “, що означає “орендувати” або “брати в оренду”.

Будь-яке визначення лізингу є обмеженим і не може врахувати всіх форм прояву цього нового кредитного інструмента. Але є сенс привести таке визначення лізингу Європейської федерації національних асоціацій по лізингу обладнання (Євролізинг): “Лізинг - це договір оренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях, тоді як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності”. З цього випливає, що лізинг стає складною торгово-фінансово-кредитною операцією, однією з форм оренди машин і обладнання, одним із способів фінансування інвестицій і активізації збуту, який заснований на збереженні права власності на товари за орендодавцем. Його застосування пов’язане з “розщепленням” функції власності, тобто відділенням володіння майном від використання.