Сторінка
2

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Приладист”

До зовнішньоторгових операцій належать експортно-імпортні операції, реекспортні та реімпортні операції, операції зустрічної торгівлі.

Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Імпортні операції - це закупівляі ввезення іноземних товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого споживання підприємством-імпортером.

Експортно-імпортні операції здійснюються прямо між контраген­тами (прямий експорт та імпорт) або через посередника.

Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці, промислові та торгові агенти. Їхні функції полягають у пошуку іноземних партнерів, підготовці документації і оформленні угод, кре­дитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів, післяпродаж­ному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Під реекспортною операцією слід розуміти продаж та вивезеннязакордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні жодній обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також операції, при яких попереднє завезення товарів з-за кордону не обов'язкове, а вони відправляються новому покупцю без завезення в реекспортуючу країну. Реекспортні товари, як правило, призначені для торгівлі на міжнародних аукціонах і товарних біржах. Здійснюють реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, яка здійснює реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних послуг, проведення страхових, кредитних та інших посередницьких (забезпечувальних) операцій.

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторго­вих угод реекспортером. За першою угодою він купує товар, а за другою – продає його.

Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність території, на якій товари не оподатковуються, наприклад, вільних економічних зон. Товари, які ввозять на територію таких зон, не обкладаються митом і звільняються на весь час зберігання від податків. У випадку продажу товарів при переміщенні їх через митний кордон сплачується мито, а у випадку реекспорту - товари вивозяться без будь-яких митних формальностей.

Перевезення товарів через країну транзитом не розглядається як реекспорт.

Реімпортна операція - це придбання і завезення з-за кордону раніше експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки. До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів, не реалізованих на аукціонах та через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин товарами кордонів своєї країни - при вивезенні і при ввезенні. Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарок до реімпорту не належить.

Операції зустрічної торгівлі - цеоперації, при яких закупівля про­дукції супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнен­ня експортно-імпортного балансу. До таких операцій належать: операції натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в реалі­зації товарів, запропонованих покупцем; операції в рамках промислового співробітництва.

Операції натурального обміну відомі під назвою бартерних. Для їх здійснення між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності оформляється єдиний дого­вір, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опо­середкований рухом грошових коштів у готівковій або безготівковій формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, які експортуються та імпортуються, наведена в іноземній валюті з обов'язковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, які обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Рух зустрічних потоків товарів відбувається, як правило, одночасно. Регулювання бартерних операцій регламентується Указом Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" № 85/95 від 27.01.1995 р.

До операцій, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем, належать: комерційна компенсація; зустрічні закупки; авансовані закупки; угоди типу "оффсет"; угоди типу "світч". При здійсненні операцій цього виду використовуються гроші як міра вартості і як засіб платежу. Розрахунок між партнерами здійснюється в грошовій формі за цінами, які можуть змінюватись зі зміною ринкової ситуації. Продавець самостійно реалізує товари для отримання виторгу за свої поставки.

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, чаткова оплата початкової поставки чи інше.

Принципова відмінність операцій комерційної компенсації полягає в розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій формі та в тому, що експортерможе передати свої зобов'язання із зустрічного імпорту третій стороні.

Припідготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні Б список товарів, що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні списки товарів, які є невід'ємною частиною компенсаційної угоди. Компенсаційні угоди часто укладають при будівництві великих об'єктів. В цьому випадку країна отримує від іноземних банків довготермінові кредити, які в майбутньому погашаються за рахунок експорту частини продукції, виготовленої на споруджених об'єктах.

Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупки. Вони означають зобов'язання експортера закупити чи забезпечити закупівлю третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер виставляє закупівлю експортером товару в його країні обов'язковою умовою контракту. При цьому товари можуть і не належати до предмета угоди, і дуже часто під час переговорів експортер не знає, які товари може запропонувати йому імпортер. При такій операції імпортер частину ва­люти залишає у своїй країні, що йому вигідно.