Сторінка
1

Організація праці на енергетичному підприємстві

ПЛАН

Вступ

1. Поняття, зміст і завдання організації праці на енергетичному підприємстві

2. Класифікація організаційних затрат робочого часу

3. Планування робіт по вдосконаленню

організації і нормування праці на енергетичному підприємстві

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Енергетичне господарство це не тільки допоміжний участок підприємства, але і елемент енергетичних систем району і являє собою складну сукупність процесів виробництва, перетворення, розподілу і використання всіх видів енергетичних ресурсів. Енергогосподарство забезпечує виробництво на даному підприємстві різними видами енергії і енергоносіями, здійснює монтаж, експлуатацію і ремонт енергообладнання в виробничих цехах і підрозділах підприємства.

Термін ”організація” має декілька значень.

Перше значення – це внутрішня впорядкованість, узгодженість взаємодії відповідно окремих частин цілого. Друге значення терміну “організація “ - це сукупність процесів чи дій, що призводять до утворення і вдосконалення зв`язків між частинами цілого.

Отже, організація праці на енергетичному підприємстві повинна розглядатися з двох боків:по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємоповязаних елементів івідповідає цілям енергетичного виробництва; по-друге, як система тична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем науки, техніки і технології.

1. Поняття, зміст і завдання організації праці

на енергетичному підприємстві

В умовах ринкової конкуренції ефективність діяльності стає вирішальною передумовою не лише розвитку, але і вживання підприємства. Тому суттєво зростає значення всіх факторів, на результативність виробництва. Огдним із найсуттєвіших факторів ефективності є науково обгрунтована організація праці.В зв`язку з цим організація проаці на підприємствах уже більше 100 років є предметом дослідження науки і практики.Теорія оганізації праці в своєму розвитку пройшли шлях від тейлоризму до сучасних концепцій “збагачення змісту праці”, ”гуманізації праці “, ”наукової організації праці”, тощо.Разом зти конкретне соціально-економічне завдання оптимизації організації праці є предметом щоденної практичної діяльності керівників і спеціалістів підприємств і організацій всіх форм власності та сфер діяльності.

Термін ”організація” має декілька значень.

Перше значення – це внутрішня впорядкованість, узгодженість взаємодії відповідно окремих частин цілого. В цьому розумінні організація праці на підприємстві – це система виробничих взаємозвязків працівникі із засобами виробництва та між собою .що утворює певний порядок здійснення трудового процесу.Суттєвою ознакою організації праці є порядок трудового процесу на відміну від безпорядку як ознаки відсутності організації праці .

Друге значення терміну “організація “ - це сукупність процесів чи дій, що призводять до утворення і вдосконалення зв`язків між частинами цілого.Логічніше було б вживати в цьому розумінні слово “організування”, але воно непоширене в українській мові . Тобто це дія функції управління.В цьому значенні організація праці на підприємстві –це сукупність процісів і дій по встановленню чи вдосконаленню порядку здійснення трудового процесу і зв`язаних з ним взаємозв`язків працівників між собою та засобами виробництва.

Отже організація праці на енергетичному підприємстві повинна розглядатися з двох боків:по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємоповязаних елементів івідповідає цілям енергетичного виробництва; по-друге, як система тична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем науки, техніки і технології.

Праця людей в процесі виробництва організовується під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Тому організація праці завжди має дві сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно повязані між собою і визначають зміст організації праці.

У змісті організації праці, виходячи з особливостей вирішуваних завдань, виділяють такі елементи:

- поділ і кооперування праці, що передбачає науково обгрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групування і комбінування працівників у виробничі колективи;

- нормування прі що передбачає ретельний розрахунок норми витрат праці на виробництво продікції і послуг як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва.

- організація і обслуговування робочих місць, що включає їх раціональне планування і оснащення у відповідності з антропометричними і фізіологічними даними та естетичними смаками людини.

- покращення умов праці, що передбачає усунення шкідливості виробництва, надлишкових фізичних, психологічнихі емоційних навантажень, естетику виробництва, формування системи охорони і безпеки праці;

-ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів прці і відпочинку;

-планування і облдік праці;

-мотивація праці;

-зміцнення дисципліни праці.

Організація праці тісно взаємопов`язана з організацією виробництва.Як складова частина організації виробництва організація праці включає проведення заходів, спрямованих на раціональне використання робочої сили.

2. Класифікація організаційних затрат робочого часу

Під робочим часом розуміють встановлену тривалість робочої зміни. Робочий час ділиться на час роботи і на час перерв, або час нероботи.

Час роботи витрачається робітником на здійснення дій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань. Він поділяється на час продуктивної роботи і час роботи, непередбаченим виконанням виробничого завдання.

Час виробничої роботи включає в себе час підготовчо-заключної роботи, оперативної роботи, обслуговування робочого місця.

Час підготовчо-заключної роботи витрачається робітником на підготовку до роботи, на першочергове ознайомлення з роботою і на виконання дій, пов’язаних з її закріпленням, отримання наряду, технічної документації, ознайомлення з кресленням, отримання інструктажу майстра, наладка верстату, встановлення і зняття приспосіблення, здача роботи і ін.

Особливістю підготовчо-заключного часу є те, що він повторюється не з кожною штукою виробу, а витрачається один раз на зміну або на партію виготовлюваних деталей і від розміру партії не залежить. Тому, коли тривалий час виконується одна і таж робота, наприклад у масовому виробництві виробів при обробці і переробці однієї і тієї ж сировини, підготовчо-заключний час в розрахунку на одиницю продукції буває незначним. В цих випадках при встановленні норм часу він, як правило, не враховується.