Сторінка
3
Висновок
У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.
Імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Експорт (експорт товарів) – продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземними суб’єктами господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на території України.
Важливою умовою здійснення експорту та імпорту товарів як виду зовнішньоекономічної діяльності є обов’язковість укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Обов’язковим для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, є і передбачений йією ж нормою порядок підписання такого договору , за яким від імені суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності такий договір підписують дві особи, крім випадків, коли таким суб’єктом є фізична особа. Від імені суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір підписує одна особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів даного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, та особа, яку уповноважено на це довіреністю , видано за підписом керівника суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово чи в іншому порядку, передбаченому установчими документами, або особа, яку уповноважено на це установчими документами безпосередньо.
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України.
Список використаної літератури
1. Вершигора Е. Е. Менеджмент. Учеб. Пособие. –2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИМПЭ, 1999. – 480 с.
2. Котлер Ф. Маркетинг, Менеджмент (аналіз, планирование, внедрение, контроль): Пер. с англ. – С-Пб.: Питер, 1999.
3. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. – К.: КНЕУ,1998.
4. Дудчак В. І., Мартинюк О. В. Митна справа: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 310 с.
5. Фомичев В. И. Международная торговля: Учебник. – М.: Инф-ра-М, 1998.
6. Кредісова А. І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552с.
Завантажити реферат