Сторінка
3

Сучасний стан проблеми невиношування вагітності

Клінічно розрізняють загрожуючи передчасні пологи і передчасні пологи, що почалися. При загрожуючи передчасних пологах спостерігаються нерегулярні переймоподібні болі внизу живота, тянучі болі в попереку, можуть бути незначні кров’янисті виділення з піхви. Передчасні пологи, що почалися характеризуються регулярними переймами і відповідними змінами зі сторони шийки матки. Вони можуть перебігати по типу вчасних, але можуть бути і надзвичайно швидкими.

Діагностика загрози переривання вагітності у першому і другому триместрах основана на суб’єктивних і об’єктивних критеріях. До останніх належить підвищений тонус і збудливість матки, а також можливі кров’янисті виділення при клінічному обстеженні. До додаткових ознак відносять зниження ректальної температури нижче 37ОС, зміни рівня гормонів в крові і їх екскреції з сечею (прогестерон, прегнандіол, ест радіол, естріол, хоріогонін, 17-КС і ДЕА), певні зміни кольпоцитограм, поява скорочень матки на гістерограмах або підвищенні тонусу матки про тонусометрії. Інформативні дані можливо одержати при ультрасонографії, яка дозволяє виявити ознаки загрози переривання вагітності з 3 тижнів. До ехографічних ознак загрози переривання вагітності відносять низьке розташування ембріона або передлежачої частини плода, зміна форми плідного яйця, скорочення біометрію, відшарування хоріона або плаценти.

Діагноз загрожуючи передчасних пологів виставляють по відчуттю досліджуючим підвищеного тонусу матки, даних утерографії і гістерографії. При внутрішньому акушерському дослідженні шийка матки може бути укорочена, а інколи відкрита до 4 см. При передчасних пологах, що почалися відмічається регулярне періодичне підвищення тонусу матки – перейми, які визначаються по відчуттю досліджуваного, даних утеро- і гістерографії. При внутрішньому акушерському дослідженні визначається укорочена або злагоджена шийка матки і відповідно відкриття шийки матки або маткового вічка.

Лікування не виношування вагітності носить комплексний індивідуальних характер, залежить від терміну вагітності, стадії переривання вагітності і включає в себе як терапевтичні так і хірургічні методи лікування. При загрожую чому аборті і загрожуючи передчасних пологах, а також при почавшомуся аборті проводиться зберігаюча терапія. У випадках аборту в ходу, неповного аборту проводиться інструментальна ревізія стінок порожнини матки. Зберігаюча терапія включає як медикаментозні так і немедикаментозні методи лікування. До не медикаментозних методів лікування відносять – голкорефлексотерапію, ендоназальну гальванізацію, електрофорез магнія синусоїдальним модульованим струмом, електроаналгезія, електрорелаксація матки. У першому триместрі використовують ліжковий режим, психотерапію, седативні середовища, спазмолітики, вітаміни, коригуючи замісну гормональну терапію під контролем рівня гормонів у крові або кольпоцитограми (естрогени, прогестерон, хоріонічний гонадотропін, глюкокортикоїди, тироксин). У другому триместрі вагітності рекомендують ліжковий режим з піднятим ніжним кінцем ліжка, седативні препарати, спазмолітичні середники, токолітична терапія, кільця Гольджи, хірургічна корекція істміко-цервікальної недостатності і замісна гормональна терапія.

Лікування невиношування вагітності у третьому триместрі вагітності полягає у лікуванні загрожуючи передчасних пологів. Метою лікування вагітних з передчасними пологами є їх відкладення, по можливості, до досягнення зрілості легенів плода. Лікування включає два основних завдання: 1) визначення і лікування розладів, пов’язаних з передчасними пологами; 2) лікування самих передчасних пологів. Враховуючи, що дегідратація може призводити до збільшення чутливості матки, терапія передчасних пологів завжди починається з внутрішньовенної ін фузійної терапії. Важливим етапом є седативна терапія. При неефективності зазначених заходів використовують токоліз. (В – адреноміметиками, препаратами магнія).

1.4.Роль бактеріального вагінозу у не виношування вагітності та інфікуванні плода і новонародженого.

На сьогодні є багато досліджень, у яких відмічається зв’язок БВ з НВ і ПРНО, які бувають у 2,6-3,8 раза частіше у жінок з БВ. Патогенетично мехіназми цього феномена продовжують вивчатися, але вже відомо, що багато, БВ-асоційованих мікроорганізмів виробляють різні протеази, які можуть руйнвапт певні типи колагену, котрий складає каркас сполучної тканини і визначає міцність і еластичність плідних оболонок. Ці мікроорганізми продукують також муцинази і Ід А - протеази. Муциназа здатна руйнувати цервінальний слиз, а Іда – протеаза – Іда слизових оболонок – головного елементу захисну нижнього відділу статевих шляхів. ОАБ виробляють ряд цитотоксичних субстанцій. Такі летні жирні кислоти, як масляна, пропіонова, є інгібіторами фібробластів і викликають пошкодження з некрозом ділянок аміона і хоріона, які передлежать до шийки матки. Збільшення концентрації янтарної клекоти різко понижує хемотанеле полінуклеарів і лімфоцитів, пригнічуючи реакцію організма на БВ-асоційовані збудники. Оскільки при БВ концентрація мікроорганізмів у піхвовому вмісті досягає астрономічних цирф (1010-1011 КУО/мл), вміст токсичних речовин різко зростає.

Окрім того, умовно-патогенні мікроорганізми мають багато антигенів, схожих з тканинними антигенами макроорганізма. Зокрема, вони виробляють фосфоліпази, аналогічні фосфоліпазам амнікнального епітелію, які є біохімічними тригерами пологової діяльності. Фосфоліпаза А2, яка продукується у основному ОАБ, каталізує виділення арахідонової кислоти із фосфоліпідів цитоплазматичної мембрани. З вільної арахідонової кислоти через групу ендопероксидів утворюються простагландини (А2, F”), які є основними утеротоніками. Таким чином, простагландиновий механізм, який запускають БВ-асоційований мікероорганізма, приводить до НВ.

За останні роки змінилася структура причин перинатальної смертності. Ведуча роль залишається за гіпоксією плода та асфіксією новонародженого. Доля вроджених вад розвитку практично не змінилася, і вони, як і колись, займають друге місце. Збереглася питома вага синдрому респіраторних розладів і гемолітичної хвороби, але значно зросла доля внутрішньоутробної інфекції, а також внутрішньошлуночкових крововиливів.

Успішний розвиток перинатології призвів до того, що останні 25-30 років перинатальна смертність е економічно розвинутих країнах знизилася в 4-7 разів. Найнижчим її рівень є у Фінляндії (6,4% о), Швеції (7,5% о), Німеччині 7,8% о), Японії (8% о), США (9,6% о). На жаль в Україні, починаючи з 1991 р. показники дитячої смертності мають тенденцію до зростання.