Сторінка
1

Моніторинг реалізації інвестиційних проектів

У період освоєння інвестицій (реалізації інвестиційного проекту), особливо якщо він тривалий, ринкова кон’юнктура зазнає значних коливань: змінюються ціни на інвестиційні товари, а іноді й самі суб’єкти інвестиційного процесу. У цей період усі суб’єкти інвестиційної діяльності, що виконують свої функціональні обов’язки щодо проекту, повинні постійно контролювати проект та нагляд за процесом його реалізації, оцінювати поточні результати (відхилення) та вносити корективи в бізнес-план, проекти робіт і організації будівництва, план фінансування, календарний план або сітьовий графік та інші документи, з допомогою яких можна спостерігати та регулювати освоєння інвестицій.

Механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій заведено називати моніторингом інвестиційних проектів. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їхнього імені дирекція підприємства, яке будується. Такий моніторинг за угодою з інвестором можуть здійснювати фірма-девелопер або генеральний підрядчик відповідно до договору про консорціум.

На нашу думку, залежно від функцій інших учасників інвестиційної діяльності можна спеціалізувати моніторинг за видами та відповідно рекомендувати порядок його проведення (табл. 2.2).

Наприклад, маркетинговий моніторинг проводиться для забезпечення своєчасних поставок на будову матеріально-техніч­них ресурсів, і його здійснюють ті учасники, на яких покладено обов’язки в контрактах з матеріально-технічного забезпечення будов.

Програма маркетингу має містити:

— строки, тактичні та стратегічні завдання;

— організацію збуту;

— методи просування на ринок за рахунок низької ціни (лідерство у витратах); новизни товару (диференціація); товарів кра­щої якості або сервісу (концентрація на головних точках або стратегія ніш);

— заплановані витрати на маркетинг;

— наявність експортних квот;

— наявність пільг;

— оцінку доходу від прогнозованих витрат.

Таблиця 2.2

ВИДИ МОНІТОРИНГУ СУБ’ЄКТІВ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Більшість маркетингових досліджень охоплюють збирання й аналіз таких складових:

1) загальноекомічних показників, що мають відношення до попиту на запропонований продукт;

2) державної політики, практики й законодавства у сфері економіки, що пов’язані зі споживанням, виробництвом, імпортом і експортом продуктів;

3) існуючих рівнів вітчизняного виробництва та імпорту запропонованого продукту;

4) виробництва та імпорту продуктів-субститутів;

5) наявного рівня експорту;

6) поведінки, звичок, реакції індивідуальних і групових споживачів, а також торгової політики.

За проведення маркетингових досліджень можна використовувати такі підходи:

— матриця «товари-ринки» І. Ансоффа;

— стратегічна модель М. Портера.

Матриця І. Ансоффа передбачає використання чотирьох маркетингових стратегій для збільшення та збереження збуту (табл. 2.3):