Сторінка
8
В систематизованому вигляді кон’юктурні характеристиці чотирьох перерахованих станів економіці подані у таблиці:
Кожний з макроекономічний суб’єктів ранжирує можливі ринкові ситуації у відповідність до своєї функції корисності. Припустимо, що в даний момент підприємці вище за все ставлять інтереси акціонерів і тому їх переваги виражаються так
U0u: III > I > IV > II.
Це означає що підприємці найперше значення надають розміру прибутку.
Припустимо, що профспілка розставив 4 можливих варіанти ринкової кон’юктури у такій послідовності U0n: II > I > IV > III, тобто профспілка головну увагу звертає на частку праці в НД. Кожній із сторін відомі предпочтенія іншої сторони.
В цих умовах профспілка мислить так. Якщо погодиться на низьку ставку зарплати, то з 8 можливих в економіці станів І і ІІ підприємці оберуть стан ІІІ, а при вимогах високої ставки заробітної плати підприємцям прийдеться обирати між ІІ і ІV станом і вони зупиняться на ІV. Відповідно від рішення профспілки залежить виникнення в економіці ситуації ІІІ чи ІV. При ІV стані ситуація буде характеризуватися великим безробіттям і скороченням обсягу реалізації капіталу через недостатнє інвестування.
Довгочасне перебування в такій ситуації може побудити профспілку змінити систему своїх переваг. Тепер вони будуть орієнтуватися і на заробітну плату і на рівень зайнятості. Тоді школа цінностей профспілки змініться U1н : I > II > III >IV.
Це зміна зображена у таблиці:
Оскільки підприємці не змінили переваг, то профспілка, як і раніше може обирати лише між станами ІІІ і ІV. При новій системі вона обере стан ІІІ, який і встановиться в економіці, оскільки при низькій ціні праці дивіденди будуть найбільшими при малих інвестиціях.
Внаслідок зниження ставки зарплати і приросту зайнятості у підприємців зростуть прибутки. В очікуванні під’йому економіки підприємці при виборі стратегії поведінки будуть спиратися на ріст інвестицій. Це змінить шкалу переваг так
U1u : II > III > II > IV.
Якщо віддати перевагу U1u з варіантів з низькою ставкою зарплати підприємці виберуть варіант І, а в умовах високої ставки – варіант ІІ. Відповідно, профспілці прийдеться обирати між ситуаціями І і ІІ. При перевагах U1u він вибере стан І.
Антикризова політика.
Антикризова (кон,юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в період передкризового становища і запобігання розвитку економічних криз.
Двома основними періодами які повинні знаходитись під особливим контролем у цьому зв’язку є періоди депресії і буму
Характерні риси депресії:
· скорочення виробничих інвестицій;
· збільшення запасів;
· скорочення попиту на робочу силу;
· різке падіння норми чистого прибутку;
· падіння обсягу продажу;
· скорочення кількості нових заказів;
· скорочення попиту на кредитні ресурси.
Характерні риси пожвавлення:
· перехід до стійкого розширення виробництва;
· зростання попиту на активні елементи засобів виробництва (устаткування, машини, механізми тощо);
· зростання попиту на сировину (метал, паливо, енергія і т. ін.);
· зростання попиту на робочу силу;
· зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особистого споживання.
Характерні риси економічного буму:
· значний приріст виробничих інвестицій;
· скорочення запасів;
· різке зростання попиту на робочу силу;
· значний приріст загального рівня цін.
Найважливіші заходи антикризової політики
В ПЕРІОДИ БУМІВ |
В ПЕРІОДИ ДЕПРЕСІЇ |
Грошово-кредитна політика | |
Збільшення облікової ставки |
Зниження облікової ставки |
Продаж державних цінних паперів на відкритому ринку |
Купівля державних цінних паперів на відкритому ринку |
Підвищення норми обов'язкових банківських резервів |
Зниження норми обов'язкових банківських резервів |
Фіксальна політика | |
Скорочення витрат держбюджету |
Додаткові витрати держбюджету |
Збільшення податкових ставок |
Зменшення податкових ставок |
Політика заробітної плати і тарифів | |
Зниження заробітної плати |
Зростання заробітної плати |
Політика державних інвестицій | |
Скорочення державного будівництва |
Прискорення виконання інвестиційних програм |
ЛІТЕРАТУРА
1. Современная экономика / Под ред. Мамедова О.Ю. –Ростов-на-Дону, 1996. - С.169-176.
2. Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. –К., 1997.
3. Баликоев В.В. Общая экономическая теория –Новосибирск. 1997.- С. 338-346.
4. Барр Раймон. Политэкономия. – М., 1995.
5. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 1998.
6. Введение в рыночную экономику / Под ред. А.Я. Лифшица. –М., 1994.
7. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика – СПб, 2000.
8. Гальперин В.М. и др. Макроэкономика. – СПб, 1997.
9. Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1998.
10. Дадаян В.С. Макроэкономика для всех. – Дубно, 1996.
11. Долан Эдвин Дж. Макроэкономика. – СПб, 1994.
12. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроекономіка. - К.: Основи, 1996.
13. Економіка України / За ред. Б.Ф. Заболоцького. – Львів, 1997.
14. Казаков А.П., Минаев Н.В. Экономика. – М., 1996.
15. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М., 1989.
16. Костюк В.Н. Макроэкономика. – М., 1998.
17. Курс економической теории / Под ред. М.Н. Чепурина. – Киров, 1994.
18. Лившиц А.Я. Инфляция: краткий курс. // Российский экономический журнал, 1992.
19. Луссе А. Макроэкономика: ключевые вопросы. –СПб., 1999.