Сторінка
9

Базова модель "Сукупний попит – сукупна пропозиція"

Номінальні змінні впливають лише на короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS, пересуваючи її догори "Т" або донизу "і", як на мал. 4.8, а обсяг потенційного випуску і довгострокова крива LRAS залишаються при цьому незмінними. При зростанні рівня середніх витрат, обумовлених впли­вом номінальних нецінових факторів (наприклад, зміною рівня цін, заробітної плати або інфляційних очікувань), рівень цін виробництва при кожному можливому обсягу випуску підвищується, і короткострокова крива сукуп­ної пропозиції SRAS0 на мал. 4.8 пересувається вгору на величину зростан­ня середніх витрат (SRAS^. Зни­ження середніх витрат під впливом нецінових факторів знижує рівень цін виробництва для кожного мож­ливого обсягу випуску. Відповідно, короткострокова крива сукупної пропозиції SRASg пересувається вниз на величину зниження рівня середніх витрат (SRAS2).

Втім, номінальні змінні не впливають на обсяг потенційного випуску лише на досконалих рин­ках, де виконуються умови класи­чної дихотомії і принаймні в довго­строковому періоді ціни та за­робітна плата є абсолютно гнуч­кими не лише в бік підвищення, але і в напрямку зниження. На-

справді ціни та заробітна плата виявляють значну негнучкість до зниження в довгостроковому періоді. Тому при відсутності цілеспрямованої політики доходів, що кориґує негнучкість номінальних змінних, зміни "витратних" номінальних величин, які відзначаються довгостроковою стабільністю (наприклад, ставки податків на підприємства), можуть вести до скорочення або до збільшення потенційного випуску: разом пересувати криві LRAS та SRAS ліворуч " <—*" або праворуч "*—> ", впливаючи як реальні змінні.

В групі інституційних чинників додаткових витрат виробництва слід звернути увагу на видатки підприємницької діяльності - типові в конкретних умовах даного суспільства трансакційні та чисті видатки здійснення підпри­ємницької діяльності. Обов'язкові амортизаційні відрахування і податки на підприємства є, власне кажучи, офіційною складовою суспільних видатків бізнесу при здійсненні угод. Спільна риса зазначених факторів така, що вони є обов'язковими загальними додатковими витратами підприємств, які здебільшого закладають у ціни. Відмінність полягає в тому, що аморти­заційні та податкові фактори додаткових витрат меншою мірою скорочують довгостроковий обсяг потенційного випуску, ніж набагато менші за розмірами інші трансакційні та чисті видатки бізнесу, особливо тіньового характеру. Значні видатки "входу і виходу" (витрати часу і коштів на одержання дозволу, реєстрацію, ліцензування діяльності, придбання документації, відкриття банківського рахунку, оренду приміщення, звільнення співробітників при ліквідації фірми тощо) зменшують масштаби приватної підприємницької діяльності, особливо в сфері дрібного бізнесу. Високі трансакційні та чисті видатки бізнесу, пов'язані з бюрократичними перешкодами, втраченими ви­годами та прямими збитками від втручання органів влади, з правовою нестабільністю, роблять бізнес важкою і дорогою справою. В умовах відкритої економіки платою за високі витрати на ведення бізнесу стає відсутність іноземних інвестицій, втеча капіталу, вивіз ресурсів, іміграція найіні-ціативнішого та кваліфікованого населення.

3. Рівновага сукупного попиту і пропозиції

Стимулювальна політика розширення сукупного попиту. Уряд може стимулювати збільшення виробництва і національного доходу з допомогою заходів, які збільшують сукупний попит. При збільшенні пропозиції грошей, зниженні податків або збільшенні державних закупівель крива сукупного попиту AD зсувається праворуч. Умови початкової рівноваги порушуються, і економіка зазнає шоку попиту.

Розглянемо, як буде змінюватись при цьому рівновага у моделі AD—AS для кейнсіанської моделі короткострокової сукупної пропозиції, у якій при­пускається абсолютна жорсткість цін та заробітної плати в короткостроко­вому періоді. На мал. 4.9 вона показана горизонтальною кривою SRASg.

Початкова рівновага. Крива сукупного попиту AD0, довгострокова крива сукупної пропозиції LRAS і короткострокова крива сукупної пропозиції SRASg

перетинаються в точці А, де спо­стерігається довгострокова рівно­вага сукупного попиту і сукупної пропозиції. В точці А заплановані видатки домогосподарств, під­приємств, уряду та іноземців (су­купний попит) дорівнюють запла­нованим доходам виробників від продажу товарів та послуг (сукуп­ній пропозиції). При сукупному випуску Y0=YF та рівноважній ціні ров економіці спостерігається пов­на зайнятість, найкращий розподіл та використання ресурсів у вироб­ництві.

Короткострокова рівновага. Розширення сукупного попиту з ADg до AD1 порушує довгостроко­ву рівновагу. Але жорстка за­робітна плата залишається незмін­ною. Найближчим часом підприємства не передбачають загального підви­щення цін. Тому рівень цін і витрат сукупної пропозиції Рд у точці А також не змінюється. Розширення сукупного попиту дає змогу фірмам збільшити прибутки за рахунок додаткового випуску продукції і стимулює збільшення виробництва товарів. Залежно від гнучкості цін і витрат при розширенні сукупного випуску, економіка може досягти нової точки короткострокової рівноваги при вищих або незмінних цінах. В крайній кейнсіанській моделі з абсолютно жорсткими цінами рівень цін не зростає тому, що середні витра­ти виробництва при збільшенні випуску залишаються незмінними і вироб­ництво виявляється набагато гнучкішим за ціни. Протягом короткого часу, поки заробітна плата і ціни залишаються незмінними, обсяг виробництва товарів і послуг збільшується з Y0 до Yf і додатковий сукупний попит повністю задовольняється виробництвом при попередньому рівні цін Р0. Рівень витрат матеріальних ресурсів та праці на одиницю виробленої про­дукції при збільшенні випуску вище його потенційного рівня підвищується, але внаслідок інертності цін і жорсткості заробітної плати не відбивається на цінах продукції, і, фактично, середні витрати виробництва залишаються незмінними протягом усього короткострокового періоду. Точка рівноваги пересувається на кривій сукупної пропозиції SRAS0 з точки А в точку ко­роткострокової рівноваги В. Можливість розширення сукупного випуску в точці корокострокової рівноваги В обмежується сукупним попитом AD1 і припиняється.

Відновлення довгострокової рівноваги. У точці В рівновага AD-AS не­стабільна: попит на ресурси з боку підприємств зріс, безробіття знизилось