Сторінка
8
• Зростання середніх витрат внаслідок зниження віддачі обладнання та матеріальних ресурсів при збільшенні інтенсивності праці й використання обладнання.
• Залучення додаткової робочої сили з нижчим рівнем кваліфікації.
2. Структурні зміни та природні умови
• Нерівномірне досягнення повної зайнятості в окремих галузях.
• Утворення структурних диспропорцій па ринку ресурсів, підвищення ціп на відносно дефіцитні ресурси і фактори виробництва.
• Розширення сукупного попиту за рахунок товарів з більшими питомими витратами праці, капіталу й матеріальних ресурсів.
• Розширення випуску за рахунок збільшення кількості діючих підприємств.
• Розширення випуску па менш ефективних підприємствах.
• Збільшення масштабів перерозподілу ресурсів.
• Використання дорогих природних ресурсів, які звичайно не використовуються.
• Виробництво за межами сезонного періоду, порушення ритмічності виробництва.
3. Зовнішньоекономічні фактори
• Розширення збуту па дорогих ринках (нових, віддалених, нсосвоєних, зайнятих, захищених тарифами, регульованих та корумпованих).
• Імпортні тарифи, податки та квоти па товари, що є ресурсами виробництва.
• Плата за перевищення експортних та внутрішніх квот па реалізацію.
• Антидемпінгові включення в ціни вітчизняних експортерів.
4. Інституційні фактори
Ставки податків на додану вартість та з обігу.
Обмежувальні нормативи використання ресурсів і техногенного навантаження.
• Прогресивні ставки рентних платежів за використання природних ресурсів.
• Прогресивні тарифи за понаднормове споживання палива та електроенергії.
• Екологічні нормативи та санкції.
• Штрафи за порушення норм санітарної, трудової, технічної та пожежної безпеки.
2. Іншою причиною підвищення цін при збільшенні випуску є введення додаткових витрат у ціни. Внаслідок конкуренції, державного регулювання та інерційності цін у короткостроковому періоді далеко не всі додаткові витрати вводяться в ціни одразу. Тому більшість факторів жорсткості цін є одночасно факторами нечутливості цін сукупної пропозиції до середніх витрат при збільшенні випуску протягом короткострокового періоду. Жорсткість цін зменшує чутливість їх до випуску і робить короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS похилішою.
|
Механізми впливу більшості факторів зростання середніх витрат при збільшенні випуску, наведені в таблиці 4.2, добре знайомі і не потребують особливих коментарів. Детальніше розглянемо лише вплив непрямих податків на підприємства.
Податки та обов'язкові платежі, які нараховуються на додану вартість, фонд заробітної плати або вартість реалізованої продукції, є обов'язковими додатковими витратами фірм, які закладаються ними в ціни і підвищують рівень цін сукупної пропозиції при кожному можливому обсягу ВВП. Оскільки непрямі податки й платежі змі-
|
нюються залежно від номінального доходу, їхнє впровадження не лише пересуває криву сукупної пропозиції ліворуч (див. "Нецінові фактори сукупної пропозиції"), але й змінює кут нахилу короткострокової кривої SRAS: крива SRAS^ на мал. 4.5 є кривою SRAS із нарахованим податком на додану вартість TAV у ціні Р. Прогресивні та пропорційні ставки непрямих податків підсилюють чутливість цін до збільшення випуску і роблять криву сукупної пропозиції крутішою (крива SRAS2 на мал. 4.5). Чим вищі ставки непрямих податків, тим ближча крива сукупної пропозиції до класичної вертикальної лінії.
Ставка непрямого податку за доходом відіграє роль коефіцієнта, що підсилює чутливість цін короткострокової сукупної пропозиції до випуску, обумовлену впливом інших факторів. Непрямі податки змінюють нахил короткострокової кривої сукупної пропозиції тільки в тому випадку, коли остання має позитивний нахил. Якщо ж ціни в короткостроковому періоді абсолютно гнучкі або, навпаки, абсолютно жорсткі, то непрямі податки не
|
змінюють нахил кривої сукупної пропозиції (мал. 4.6).
2.2.3. Нецінові фактори сукупної пропозиції
Неціновими факторами називаються причини підвищення або зниження рівня середніх витрат виробництва, не пов'язані із зміною обсягів випуску. Основні не-цінові фактори наведені в таблиці 4.3.
Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію залежить від того, до якого типу змінних —реальних чи номінальних — вони належать.
Таблиця 4.3- Вплив нецінових факторів на криву сукупної пропозиції.
Реальні змінні одночасно .впливають як на величину потенційного випуску, так і на короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS, пересуваючи її ліворуч або праворуч (мал.4.7) разом з довгостроковою кривою сукупної пропозиції LRAS. Нецінові фактори, що є реальними змінними, представлені в таблиці 4.3 стрілками, які означають зсув відповідної кривої сукупної пропозиції ліворуч "<—" або праворуч "—>", як на мал. 4.7. Реальні змінні, які чинять на сукупну пропозицію короткочасний вплив, практично не впливають на обсяг довгострокової сукупної пропозиції.
|
Інші реферати на тему «Макроекономіка»:
Завдання та зміст плану зовнішньоекономічної діяльності
Інфляція в Україні – поняття,природа, види, наслідки
Методологія, принципи та завдання прогнозування й макроекономічного планування
Схема розміщення продуктивних сил як специфічна форма передпланових досліджень
Проблеми економіки країн, що розвиваються