Сторінка
9
Політика України як молодої незалежної держави щодо активізації процесу залучення інвестицій, перш за все, пов'язана з ринковим соціально-економічним трансформуванням суспільства. Отже, створення загальнополітичних, правових та інституціональних умов, сприятливих для інвестування, є одночасно як передумовою, так і результатом успішних реформ у нашій державі.
Говорячи про іноземні інвестиції треба враховувати світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:
- створення привабливого інвестиційного клімату;
- створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.
Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам з іноземними інвестиціями податкові пільги, яких не мають українські, зайняті у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують на пільгове оподаткування.
Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхування від некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.
Нинішня ситуація в Україні підтверджує ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної, діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.
Використана література:
1. Указ Президента України «Про кредитні списки» від 12 березня 1993р.
2. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії» від 11 травня 1994р.
3. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України» від 7 липня 2003р.
4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991р. №1560-ХІІ
5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР
6. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996р.№93/96-ВР
7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000р. №2121-111
8. Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 15 березня 2001р. №2299-111
9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення ВАГ «Агентство з питань іноземних інвестицій» від 29 квітня 2004р. №259 10. Наказ Мінекономіки, Мінфіну Держкоммістобудування «Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України» від 23 вересня 1996р. №127/201/173
11. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р. №436-VI
12. Статистичний щорічник країни за 2003р.-К., Держкомстат України, 2004р.-658c.
13. Економічний бюлетень. Україна в числах. №22 Звіт за 2000р. Лютий 2001р.
14 Багрянов В.К. Показники інвестиційної діяльності в Україні та їх значення // Український бизнес - 2004 - №1, С. 9-14
15. Плахій М.О. Вплив інвестиційної політики на економічний розвиток регіонів // Фінанси України – 2004 - № 8 С. 64-67
16. Козлова А.І. Проблеми формування інвестиційного ресурсу // Формування ринкових відносин в Україні – 2003 -№5(24) С.3-7
17. Опищенко В.А. Сучасні напрямки формування інвестиційної політики в Україні // Економіка України – 2003 -№10 С. 46-50
18. Захарін С.В. Кредитування інвестиційної діяльності // Фінанси У країн й.- 2004 - №4, c.25-27
19. Іваненко-Свинцицька І.Є. Інвестиційний клімат в Україні: його формування, ключові моменти та характеристики // Формування рин6кових відносин України – 2002 -№9 С. 63-65
20. Симоненко Л.І. Інвестиційний процес в Україні в умовах перехідної економіки // Фінанси України – 2000 -№5 С. 112-115
21. Комарова А.І. Регулювання інвестиційного розвитку України та міжнародний досвід // Правосуддя – гарант у сфері економічно - правових відносин – 2000 –том №21(1) С. 147 -151
22. Симоненко Л.І. Інвестиційний процес в Україні в умовах перехідної економіки // Фінанси України – 2000 -№5 С. 112-115
23. Лукінов І.І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку // Економіка України – 2000 - №10, С. 23-27
24. Ревуцька Н.П. Сучасні інструменти залучення іноземного капіталу, //Цінні папери У країни.- 2004- №9, С.54-56
25. Крупка І.М. Формування макроекономічного інвестиційного середовища в Україні. // Фінанси України - 2004.-№4, С. 65-69
26. Ревуцька Н. Сучасні інструменти залучення іноземного капіталу // Цінні папери У країни.- 2004-№9,С.54-58
27. Сергієнко О.М. Стратегічні напрямки інвестиційного розвитку України.// Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. Вип 1(32)-К., 2004, С. 123-128
28. Чечетов М. Іноземні інвестиції: макроекономічний аспект. // Економіка України -2004 - №8, С. 87-92
29. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій. - К.: КНЕУ, 2000. - 160с.
Завантажити реферат