Сторінка
6

Інвестиції та інвестиційна діяльність в Україні

Висновки:

Законодавче поле з питань інвестиційної діяльності розвивається досить інтенсивно. Базовим законом, що характеризує інвестиції та інвестиційну діяльність є Закон України „Про інвестиційну діяльність".

Дослідження нормативно-правової бази є необхідною передумовою прийняття адекватного інвестиційного рішення. При цьому необхідно брати до уваги всі аспекти нормативно-правового регулювання, визначати характер і напрямки його впливу на процес інвестування а також з'ясувати ступень корисності такого впливу з точки зору інвестора.

Інституційно-організаційні принципи впроваджуються в інвестиційний процес за допомогою суб'єктів інвестиційної діяльності (інвестори та учасники), якими можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних країн, а також держави в особі урядів.

РОЗДІЛ ІІІ

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАНІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Вагомого значення проблемі інвестиційної діяльності надавав Джон Мейнард Кейнс (1883—1946), який був учнем Маршалла і разом з Пігу та Хоутрі належав до його школи. Кейнс виступив з низкою праць щодо питань циклічності розвитку. Головною з них є «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» (1936). У цій праці вже сформульовано основні принципи тієї системи поглядів, яку згодом стали називати кейнсіанством. Провідна ідея теорії Кейнса — необхідність державного регулювання капіталістичної економіки, зокрема свідомого створення макроекономічних умов для економічного зростання через формування економічних механізмів залучення інвестицій у національне господарство. [28, с.90-92]:

Теоретичне обґрунтування інвестиційної концепції Кейнс здійснює, поклавши в основу засади державного втручання в економіку категорії інвестицій, заощаджень та ефективного попиту. Аналіз проводиться на макроекономічному рівні в межах статичної моделі. Основа теоретичної системи — економіка попиту, споживання, тому категорія ефективного (дійсного, а не потенційного) попиту є центральною категорією теорії.

Засадне положення своєї теорії Кейнс виводить з основного пси­хологічного закону, згідно з яким зі зростанням доходу зростає споживання, але темпи збільшення доходів випереджають темпи зростання споживання. Це стримує підвищення попиту проти пропозиції, а це і є основною причиною криз. Отже, процес інвестування, за Кейнсом, залежить не від реальних потреб виробництва, а від наявності засобів для забезпечення цих потреб. [29, с.56-58]:

Відтак, центр дослідження з проблеми граничної корисності (рідкісності та цінності) пересувається в бік проблеми ефективного попиту.

Кейнс увів до макроекономічного аналізу такі поняття інституціонального характеру: схильність до споживання (частка не функціонального споживання в національному доході); схильність до заощаджень (нагромаджувана частка національному доході); схильність до інвестування (частка національного доходу, що використовується для розширення виробництва); надання переваги ліквідності (швидкому перетворенню активів на пасивну, грошову, тобто кредитно-позичкову форму); гранична ефективність капіталу (норма прибутку). За основу теоретичних визначень береться формула, що за нею інвестиції дорівнюють заощадженням.

Як важливий фактор стимулювання інвестиційної діяльності, Кейнс розглядає споживчий попит (на предмети особистого споживання), а тому завданням державної політики вважає виховання нових потреб, особливо в заможних верств населення.

Значну роль у макроекономічній моделі Кейнса відіграє механізм інвестиційного мультиплікатора.

Мультиплікатор — це відношення обсягів доходів до обсягів ін­вестицій. Інвестиційний мультиплікатор саме і є показником зростання попиту та відповідно й доходів зі збільшенням інвестицій.

Кейнс формулює правило [29, с. 92 - 94]:

- будь-який новий приріст інвестицій автоматично забезпечує приріст сукупних доходів, що в них частка заощаджень зростає переважаючими темпами стосовно частки, котра споживається, а отже забезпечується основа майбутніх інвестицій. На думку Кейнса, мультиплікатор дає змогу оцінити ефект від державного стимулювання, тобто державних витрат.

Схематично, у загальному вигляді мультиплікація економічного ефекту від здійснення інвестицій зображена на рис.2.1.

Для аналізу впливу інвестиційної діяльності на основні макроекономічні показники, в першу чергу на ВВП, спочатку прослідкуємо за інвестуванням в економіку України протягом періоду незалежності за індексами інвестицій в основний капітал. В обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) включені витрати на будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переоснащення діючих підприємств усіх видів економічної діяльності, витрати на будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, витрати на придбання машин та обладнання без здійснення капітального будівництва. Індекси інвестицій в основний капітал до попереднього року обчислені за даними обсягів інвестицій у порівняних цінах. (рис2.2)

З побудованого графіка видно, що з 1991 до 1998 року прослідковується тенденція до зменшення індексів інвестицій в основний капітал, а потім - постійне помірне збільшення.

Побудуємо в одній площині графіки, які ілюструють динаміку валового внутрішнього продукту, інвестицій в основний капітал та обсягів виробництва у промисловості протягом досліджуваного періоду [12, с.5].

На побудованих графіках чітко прослідковуєть, що загальна тенденція динаміки зберігається для всіх величин (інвестицій в основний капітал, валового внутрішнього продукту та обсягів виробництва у промисловості).

Тепер наведемо статистичні дані про результати інвестування в період збільшення індексів інвестицій в основний капітал. В табл.2.1. наведені дані [12, с.229; 20,с.115] про інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування в Україні за 1998 - 2003 рр. в млн. гривень у фактичних цінах.