Сторінка
6
Можна припустити, що темпи девальвації гривні у 2000-2001 рр. дещо випереджатимуть зростання споживчих цін у зв’язку з переоцінкою реального обмінного курсу в минулому. Починаючи з 2002 р. темпи її девальвації уповільняться, і під впливом нормалізації загальноекономічної ситуації в країні, а також скорочення її зовнішнього боргу відбудеться незначна реальна ревальвація. При цьому темпи девальвації будуть нижчими ніж у попередньому сценарії.
Як свідчать результати проведених розрахунків (сценарій ІІ), реалізація пропонованих заходів дасть можливість:
істотно скоротити обсяг державного боргу України;
зменшити бюджетні видатки на його обслуговування;
нормалізувати ситуацію з фінансуванням соціально-економічних програм.
У цілому застосування пропонованих методів зниження боргового навантаження сприятеми обмеженню боргової залежності української економіки, що, у свою чергу зумовить оздоровлення соціально-економічної ситуації в державі.
3. Боргові парадокси і орієнтири державних запозичень
Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту і в умовах економічного сьогодення України набуває особливого значення. Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цілього фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних ревнихних активів.
Економічна суть державного боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому функції: а) фіскальна – залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків; б) регулятивна – коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.
Структурно державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього. Ретроспективний аналіз засад формування і обслуговування державного боргу України, а також управління ним дозволяє виділити кілька етапів цього процесу.
Перший з них (1991 р.- І половина 1994 р.) характеризується безсистемним утворенням і нагромадженням боргу.
На другому етапі (ІІ половина 1994 р. – І половина 1997 р.), поряд з продовженням боргової політики попередніх років, активізувалися зв’язки з міжнародними фінансовими організаціями. За цей період зовнішній борг зріс на 56%. Починаючи з 1995 р. внутрішній борг формується переважно шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики.
Найгостріше проблеми управління державним боргом далися взнаки на третьому етапі, що розпочався з ІІ половини 1997 р. Необхідність виконання Україною своїх боргових зобов’язаннь, у поєднанні зі світовою фінансовою кризою, дуже загострили ситуацію.
Динаміку державного боргу України (у вартісному обчисленні) показано в таблиці 1. Як бачимо, зовнішній борг значно перевищує внутрішній. Спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги зовнішнього боргу в загальній сумі державного боргу України.
Таблиця 1
Динаміка державного боргу України
Показники | Роки | |||||||
1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1999 | 2000 | 2003 | |
Зовнішній борг (млрд. дол.) |
0,4 |
3,6 |
4,8 |
8,2 |
8,8 |
9,6 |
11,5 |
12,4 |
Внутрішній борг (млрд. дол.) |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
8,0 |
3,7 |
10,2 |
13,5 |
14,95 |
Внутрішній борг (млрд. дол.) |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
5,3 |
2,1 |
5,4 |
3,9 |
2,8 |
Всього (млрд. дол.) |
0,4 |
3,6 |
4,8 |
13,5 |
10,9 |
15,0 |
15,4 |
15,2 |
Станом на 1 січня 2003 р. зовнішній борг складався з таких заборгованостей: за позиками, наданими міжнародними фінансовими організаціями (4,817 млрд дол., або 41,9% від його загальної суми); за позиками, наданими іноземними державами, і в тому числі – за позиками наданими під гарантії Кабінету Міністрів України (3,744 млрд дол., або 32,6%); за позиками, наданими іноземними комерційними банками (1,767 млрд дол., або 15,4%); перед РАТ “Газпром” (1,155 млрд дол., або 10,1%).