Сторінка
5

Планування розвитку окремих галузей економіки

Під час розробки планів будівництва необхідно дотримуватися таких принципів:

1) повинні враховуватися перспективи науково-технічного прогресу, передбачатися швидкі темпи впровадження у виробництво найновіших досягнень науки й техніки — високоефективних машин, технологічних процесів, методів організації будівництва й праці, нових ефективних матеріалів, — широке розповсюдження передового досвіду та використання внутрішньовиробничих резервів;

2) плани мають базуватися на прогресивних нормах витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

3) плани мають обґрунтовуватися техніко-економічними розрахунками;

4) у плани будівництва мають включатися лише реальні об'єкти, які забезпечені затвердженою технічною документацією, будівельними майданчиками, кадрами робітників, матеріалами, обладнанням і фінансуванням.

Це є необхідною умовою для того, щоб уникнути простоїв працівників і будівельних машин через відсутність фронту робіт, а також змін програми протягом року, які дезорганізовують роботу будівництва.

Дотримання вказаних принципів при плануванні будівництва сприяє успішній роботі, поліпшенню організації та технології будівельного виробництва, скороченню на цій основі тривалості будівництва, підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості будівельно-монтажних робіт і поліпшенню їх якості.

Основні показники капітального будівництва — уведення в дію об'єктів виробничого та невиробничого призначення, житла, обсяг капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт, обсяг незавершеного будівництва, уведення в дію виробничих потужностей за рахунок розширення діючих і будівництва нових об'єктів. Основним документом плану капітального будівництва є титульні списки будов, які складаються на весь період будівництва.

Показники капітального будівництва прийнято поділяти на кількісні та якісні.

Кількісними називаються показники, які характеризують обсяг будівництва й потреби в ресурсах, тобто масштаби діяльності. До них належать уведення в дію потужностей і об'єктів виробничого та невиробничого призначення, обсяг будівельно-монтажних робіт у вартісному й натуральному виразі, чисельність працюючих, сума основних фондів і оборотних коштів, сума прибутку та ін.

Якісними називаються показники, які характеризують рівень використання ресурсів. Вони визначаються співвідношенням між відповідними кількісними показниками. До них належать:

• продуктивність праці, яка виражається відношенням обсягу робіт до кількості працюючих;

• рівень собівартості будівельно-монтажних робіт (відношення собівартості робіт до їх кошторисної вартості);

• рівень рентабельності (відношення суми прибутку до собівартості або до кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт, а також до суми основних фондів і оборотних коштів);

• питома вага заробітної плати (відношення суми заробітної плати до кошторисної вартості робіт);

• середня заробітна плата одного працівника (відношення суми заробітної плати до числа працюючих) та ін.;

Головним показником плану виробничо-господарської діяльності будівельно-монтажних організацій — генеральних підрядників і субпідрядних організацій, які здійснюють будівництво, — є введення об'єктів у дію.

Перспективні плани базуються на титульних списках будов з розподілом по роках обсягів робіт і завдань по введенню об'єктів у дію. По будовах виробничого призначення, які розпочинаються знову, титульні списки, розроблені на основі проектів і кошторисів з розподілом завдань щодо введення в дію потужностей, основних фондів, капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт по роках відповідно до норм довготривалості будівництва, мають бути незмінними плановими документами на весь період будівництва.

У період розробки перспективного плану, як правило, відсутня технічна документація для багатьох об'єктів. Тому використовується документація для об'єктів аналогічного призначення й потужності, які будувалися раніше, а також нормативи витрат ресурсів, які розраховані на укрупнені одиниці виміру обсягів робіт (1 млн. грн., 1000 куб. м споруди, 1 км дороги та ін.).

Річні плани складаються на основі внутрішньобудівельних титульних списків, розробка яких передує складанню річних планів.

Планування транспорту. У плані перевезень вантажів і в розрахунках до нього за видами транспорту визначається відправлення (перекачка) у тоннах (кубометрах), середня дальність перевезень у кілометрах (милях), вантажообіг у тонно-кілометрах (тонно-милях) як для внутрішніх, так і зовнішньоторгових перевезень.

Планування робіт, що виконуються транспортними підприємствами, здійснюється з допомогою таких показників: загального пробігу транспортних засобів — без вантажу, з вантажем; обсягу перевезення вантажів, обсягу перевезення пасажирів; вантажообігу, па-сажирообігу; машино-годин у роботі транспортних засобів.

Розміри відправлення більшості номенклатури вантажів розраховуються на основі встановлених на плановий період рівнів виробництва, експорту та імпорту продукції методом балансових розрахунків виробництва й споживання.

Міжміські перевезення. Пасажирообіг на міжміських сполученнях на всіх видах транспорту в цілому або на окремих його видах визначається під час перспективного планування на основі даних про чисельність населення, його рухомість, зростання реальних доходів або фонду споживання в національному доході в розрахунку на одного жителя.

Внутрішньоміські перевезення. Обсяг перевезень пасажирів на внутрішньоміських сполученнях визначається виходячи з наміченої на плановий період чисельності міського населення (у цілому по країні й окремо по групах міст) і його транспортної рухомості — середнього числа поїздок на рік усіма видами міського і, відповідно, приміського транспорту, які припадають на одного жителя.

Потреба в рухомому складі (автомобілів, вагонів, локомотивів, літаків, суден та ін.) визначається виходячи з установлених на відповідний період обсягів перевезень вантажів і пасажирів, рівнів показників використання рухомого складу з урахуванням нерівномірності перевезень.

Планування зв'язку. План розвитку засобів зв'язку загального використання розробляється виходячи з необхідного найбільш повного задоволення потреби економіки й населення в усіх видах зв'язку, радіо й телебаченні з урахуванням дотримання загальної технічної політики експлуатації засобів зв'язку, створення Єдиної автоматизованої мережі зв'язку (ЄАМЗ) держави і загальнодержавної системи передачі даних (ЗДСПД), а також конкретних умов, які складаються в окремих регіонах держави.