Сторінка
2

Планування розвитку окремих галузей економіки

План розвитку промисловості має бути скоординований з програмами щодо вирішення основних міжгалузевих проблем. Важливим завданням розробки плану є забезпечення збалансованості показників і розділів плану, узгодження виробництва з ресурсами, обґрунтування намічених шляхів і термінів вирішення конкретних економічних, науково-технічних і соціальних проблем планованого періоду.

Плани розвитку промисловості розробляються комплексно з необхідними розрахунками й обґрунтуваннями, які включають такі взаємопов'язані розділи: виробництво продукції в натуральному та вартісному виразі; розвиток науки й техніки; виробничі потужності, основні фонди та інвестиції; продуктивність праці та кадри; матеріальні витрати; комплексні програми вирішення важливих міжгалузевих проблем; охорона природи й раціональне використання природних ресурсів; розміщення промисловості та проведення оптимізаційних розрахунків розвитку й розміщення виробництва; зовнішньоекономічні зв'язки.

У план виробництва продукції закладаються необхідні умови для оптимального функціонування галузі (підгалузі) промисловості: номенклатура й асортимент продукції, які забезпечать найкраще використання основних фондів; установлені раціональні господарські зв'язки зі споживачами продукції. На основі показників плану виробництва продукції виконуються найважливіші розрахунки інших розділів плану. Від показників обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) залежить кількість ресурсів, які будуть споживатися, їх склад і структура. Наявність плану з номенклатури та асортименту визначає рівень спеціалізації та кооперування, ступінь завантаження устаткування, використання виробничих потужностей і основних фондів. Показники обсягу виробництва є тією вихідною інформацією, на основі якої розраховуються чисельність промислово-виробничого персоналу, фонд заробітної плати, потреба в матеріально-технічних ресурсах та ін.

З показниками обсягу виробництва безпосередньо пов'язані найважливіші якісні показники, які служать для оцінки виробництва: продуктивність праці, фондовіддача, витрати на 1 грн. виготовленої продукції тощо.

План виробництва й реалізації продукції складається з трьох основних підрозділів: виробництво й реалізація продукції в натуральному та вартісному виразі, зміни залишків нереалізованої продукції, баланс виробничих потужностей і їх використання.

Під час визначення обсягу виробництва промислової продукції використовуються такі вихідні дані: портфель замовлень і господарські договори; виявлений або прогнозований попит на продукцію; залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець планованого періоду; перспективний план розвитку галузі та підприємств; розрахунки з використання виробничих потужностей і основних фондів; уведення в дію основних фондів, виробничих потужностей і їх освоєння; заходи з підвищення ефективності виробництва й поліпшення якості продукції.

Планування обсягів і структури виробництва базується на визначенні потреби економіки в промисловій продукції і розробці варіантів її задоволення з урахуванням взаємозамінності виробів. Потреба в продукції виробничого призначення обґрунтовується прогресивними нормами її витрат і передбаченими обсягами виробництва та капітального будівництва.

Потреба в експортній продукції розраховується на основі діючих довгострокових угод з урахуванням подальшого розвитку економічних стосунків із зарубіжними державами. При цьому необхідно передбачити розширення виробництва експортоспроможної продукції.

Для визначення потреби у взаємозамінюваній продукції враховується як потреба у кожному її виді, так і в продукції загального призначення, яка може бути задоволена за рахунок як даного, так і інших видів.

Під час розрахунків взаємозамінюваних видів продукції мають ураховуватись ефективність виробництва та споживання на основі питомих приведених витрат на одиницю зіставленого ефекту й можливостей розширення виробництва прогресивних видів продукції. Проект плану виробництва продукції в натуральному виразі має бути обґрунтований техніко-економічними показниками, загальними для всієї галузі.

У зв'язку зі специфікою довгострокового плану пропонуються такі методи розрахунків товарної (валової) продукції:

• у монопродуктових галузях — прямий розрахунок;

• у галузях, де весь обсяг продукції пов'язаний з кількома виробами, — виходячи з динаміки їх виробництва й тенденцій зміни

товарної (валової) продукції, яка припадає на одиницю даного продукту;

• у галузях з великою кількістю видів продукції загальний обсяг визначається на основі укрупнених розрахунків по груповій номенклатурі, середній ціні по групі та її зміни під впливом асортиментних зрушень.

Загальний обсяг промислової продукції по кожній галузі розподіляється за економічним призначенням на засоби виробництва (група А) і предмети споживання (група Б).

У плані обсягу виробництва в натуральному виразі визначають конкретні види продукції чи групи виробів, які необхідно виготовити в планованому періоді. Всебічна виробничо-господарська діяльність галузі й підприємства може бути оцінена на основі системи натуральних (тонни, м2, м3, декалітри, центнери, шт. і т. д.) і вартісних показників. Для цього встановлений у програмі випуск продукції в натуральному виразі переводиться у вартісний вираз.

До основних вартісних показників продукції належать валова (товарна) продукція, валовий оборот, реалізована, умовно чиста, чиста, нормативно-чиста продукція. Товарна продукція включає вартість готових виробів, напівфабрикатів власного виробництва, продукції допоміжних і підсобних виробництв, яка призначена для продажу, вартість робіт промислового характеру, які виконані для сторонніх замовників.

У валовий оборот включаються всі готові вироби, напівфабрикати й роботи незалежно від їх призначення — для реалізації на сторону чи для використання у власному виробництві. Реалізована продукція включає вартість призначених для поставки та належних до оплати в плановому періоді готових виробів і напівфабрикатів, а також робіт промислового характеру, реалізованих на сторону. Виключивши з обсягу валової продукції вартість матеріальних витрат на її виготовлення, отримаємо умовно чисту продукцію, а після відрахування з неї суми нарахованої амортизації — обсяг чистої продукції.

Обсяг виробництва продукції обґрунтовується розрахунками виробничих потужностей, основних фондів, інвестицій, матеріальних витрат і трудових ресурсів з урахуванням ефективного їх використання.

Під виробничою потужністю підприємства розуміється максимально можливий річний випуск продукції запланованого асортименту або обсяг переробки сировини при повному використанні встановленого устаткування й виробничих площ відповідно до прийнятого режиму роботи з урахуванням застосування передової технології. Розрахунки потужності мають бути реальними, але вони часто не співпадають з виробничою програмою через упущення в роботі та її організації, відсутність електроенергії, вихід з ладу машин, механізмів, устаткування та ін.