Сторінка
2
Держава повинна впливати на попит і пропозицію робочої сили, на чисельність зайнятих і кількість нових робочих місць, тобто керувати ринком праці. А для цього слід правильно його оцінити.
Необхідність оцінки ринку праці в теперішній час не викликає сумніву, оскільки для регулювання зайнятості та визначення масштабів фінансування програми соціальної підтримки тих верств населення, які залишаться без роботи, потрібно достатньо чітко уявляти їх розміри та структуру на найближчий час і перспективу.
По-перше, важливо "провести інвентаризацію" всіх факторів, що впливають на ринок праці, і дати загальну оцінку наявним тенденціям. Для цього доцільно побудувати схему ринку праці, що дозволяє наочно уявити всі фактори, що впливають на формування пропозиції робочої сили та попиту на неї, її рух і структуру, а також на зміну головних економічних параметрів. Під час планування та регулювання зайнятості слід ураховувати такі фактори: 1) пропозицію робочої сили в цілому (чоловіки, жінки працездатного віку, молодь віком до ЗО років); 2) попит робочої сили (у промисловості, сільському господарстві, будівництві, сфері послуг, державному секторі, інших секторах, самозайнятість); 3) динаміку ринку праці (географічна мобільність: регіональна, місцева, міжнародна; оборот робочої сили: у межах підприємства, наймання "зі сторони", тимчасова робота, довгострокові та короткострокові контракти; застосування неповного робочого дня); 4) загальні відомості про економіку регіону (продуктивність праці, розмір прибутку, капітальні вкладення, заробітна плата).
Результати аналізу допомагають систематизувати відомості про соціально-економічне становище в регіоні та створити базу для вирішення проблеми зайнятості.
Наступний етап має визначити джерела формування ринку праці:
1) вивільнені працівники з різних причин з галузей економіки;
2) залучені у сферу праці резерву трудових ресурсів; 3) звільнені за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни працівники, а також маятникова міграція. Із цією метою для аналізу показників зайнятості використовують первинну та зведену статистичну звітність. По кожному джерелу визначається можлива кількість осіб, не зайнятих трудовою діяльністю, їх професійно-кваліфікаційний та віковий склад.
Таким чином, модель механізму регулювання зайнятості спирається на методи прямого державного втручання, а також опосередкованого економічного регулювання, виходячи при цьому з правових та нормативних актів з питань зайнятості й праці, без утручання в господарську діяльність підприємств.
Система соціального захисту громадян складається із: напрямів як активного, так і пасивного впливу на ринок праці — сприяння в працевлаштуванні, створення нових чи скорочення існуючих робочих місць, підвищення кваліфікації, професійної підготовки, профорієнтації, перепідготовки кадрів і суспільної оплачуваної праці; напрямів пасивного впливу на ринок праці — виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги, страхування на випадок безробіття.
Список використаноїта рекомендованої літератури
1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник.— К.: Вища шк., 1995.— 471 с.
2. Дорошенко Л. С. Управление трудовыми ресурсами: Учеб. пособие.— К.: МАУП, 1997.- 60 с.
3. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб.-метод, пособие.— 2-е изд.— К.: МАУП, 1998.— 272 с.
4. Ковалевский А. М. Техпромфинплан в новых условиях и типовая методика его разработки.— М.: Экономика, 1968.— 247 с.
5. Кравченко Ю. И., Цыба Г. £. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Учеб. пособие.— Кременчуг: Изд. центр "Сербо", 1997.— 189 с.
6. Кулян В. Р., Юнькова Ε А Эконометрия: Учеб. пособие.— К.: МАУП, 1997.— 68 с.
7. Методические вопросы создания системы норм и нормативов / Под ред. В. В. Соколова.— М.: Экономика, 1983.— 192 с.
8. Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України.— 1996.— № 5.— С. 7 —17.
9. Панасюк Б., Літвінов В. Система національних рахунків як модель економічного обороту // Економіка України.— 1993.— № 1.— С. 18—36.
10. Планирование экономического и социального развития СССР / Под ред. И. И. Ищенко.— К.: Выща шк., 1983.— 399 с.
1. B. Φ. Беседин, А. И. Москвин.— К.: Наук, думка, 1984.— 320 с.
11. Теория прогнозирования и принятия решений: Учеб. пособие / Под ред.C. А. Саркисяна.— М.: Высш. шк., 1977.— 351 с.
12. Типовая методика разработки техпромфинплана производственного объединения (комбината), предприятия.— М.: Экономика, 1979.— 448 с.
1 2