Сторінка
1
Сучасна економіка України характеризується скороченням обсягів виробництва, вона перебуває в стані глибокої кризи. Водночас економічне зростання розглядається як важлива мета, тому питання планування та прогнозування відтворювального процесу надзвичайно актуальні.
У вітчизняній практиці як інтегральний показник економічного зростання в межах народного господарства розглядається збільшення національного доходу або кінцевого суспільного продукту загалом і в розрахунку на душу населення зокрема. Як правило, економічне зростання, яке є результатом господарювання та розвитку, вимірюють річними темпами у відсотках.
Наведемо тепер модель розвитку економіки (галузі, підприємства), що складається з таких взаємозв'язаних показників: відтворення основних фондів; праця, її використання та оплата; витрати й результати виробництва; реалізація продукції та фінансові результати; баланс товарної продукції; таблиця індексів цін.
Перші три показники призначені для розрахунку величин основних техніко-економічних показників розвитку економіки як за звітний, так і за прогнозний період.
Четвертий показник важливий для визначення умов розвитку ринкових відносин, однак він погано забезпечений статистичною інформацією в розрізі галузей економіки. І тільки по промисловості в цілому надається повне розшифрування фінансових результатів її діяльності.
Для розрахунків балансу товарної продукції та її розподілу (п'ятий показник) використовуються дані міжгалузевих балансів виробництва й розподілу продукції за звітний період та динаміка прямих і повних питомих витрат на одиницю продукції, що дозволяє з певним ступенем вірогідності експертно оцінити їх значення на близьку перспективу.
У таблиці індекси цін формуються для кожної галузі економіки та промисловості на основі звітних даних, динаміки цін на матеріальні витрати за даними форм ЗГ (3-1). Сукупність цих показників економіки країни (галузі, підприємства) доповнюється загальними обсягами капітальних вкладень виробничого призначення і даними про загальну чисельність промислово-виробничого персоналу.
У практиці роботи органів планування в Україні залежно від темпів споживання ресурсів або їх економії розрізняють зростання фондо- або трудоінтенсивне, фондо- або трудомістке й нейтральне.
Вплив різних факторів на темпи економічного зростання оцінюється із застосуванням індексного, факторного, регресійного аналізу або економіко-математичного моделювання.
До концептуальних орієнтирів структурної перебудови економіки України, що створюють умови її здійснення, слід віднести:
• підвищення соціальної орієнтації економіки;
• ресурсозберігаючу спрямованість науково-технічної перебудови виробництва на всіх рівнях і в усіх галузях економіки;
• зниження (підвищення) рівня внутрішньої заборгованості економіки за рахунок переорієнтації засобів виробництва галузей машинобудування, металургійної та хімічної промисловості на більш повне задоволення потреб міжгалузевої кооперації;
• спеціалізація в міжнародному розподілі праці, прискорений розвиток виробництв, які здатні поліпшити експортний потенціал України.
Через те, що структурна перебудова економіки — довготривалий і капіталомісткий процес, здійснення практичних заходів та найбільш суттєвих змін в основних секторах і галузях економіки доцільно проводити в три етапи.
Перший етап — стабілізація економіки. Головна мета — призупинення спаду виробництва та інфляційних процесів. До пріоритетних завдань структурної перебудови належать такі, які здатні в найближчий час зламати негативні тенденції розвитку економіки й стабілізувати соціально-економічний стан України.
Другий етап — активізація економічного розвитку. Головна мета — відродження позитивних тенденцій в інвестиційній діяльності та науково-технічній перебудові виробництва, розвиток господарських зв'язків за більш ефективною схемою формування активного торговельного балансу та зміцнення бюджетно-фінансової й кредитно-грошової незалежності України.
Третій етап — становлення раціональної структури економіки. Головна мета — досягнення стабільного й ефективного функціонування всіх життєво важливих систем економіки України та створення умов для забезпечення високої якості життя населення, активної мотивації до трудової й підприємницької діяльності та рівноправного партнерства України у світовому економічному просторі.
В основі формування макроекономічних пропорцій економіки лежать такі концептуальні орієнтири:
• стабілізація економіки, вихід з кризового стану та поступове підвищення темпів і збільшення обсягів виробництва валового національного продукту;
• забезпечення більш ефективного використання національного доходу шляхом підвищення в ньому частки фонду нагромадження;
• поліпшення структури валового національного продукту в напрямі соціальної орієнтації за рахунок збільшення в ньому питомої ваги предметів народного споживання;
• прискорення розвитку невиробничої сфери з підвищенням її частки в структурі ВНП;
• поліпшення структури особистого споживання матеріальних благ за рахунок збільшення в них питомої ваги непродовольчих товарів;
• удосконалення структури ВНП за рахунок збільшення в ньому частки фінансових та загальнодержавних секторів.
Планові розрахунки темпів зростання обсягів і структури валового національного продукту (ВНП) і національного доходу (НД) здійснюються неоднаково на різних етапах розробки планів економічного й соціального розвитку країни. Спочатку такі розрахунки виконуються під час розробки концепції та основних напрямів розвитку на перспективу. На цьому етапі ще нема планових показників розвитку галузей. Тому ВНП і НД не можна розрахувати на основі даних про валову продукцію та матеріальні витрати галузей. У той же час не можна планувати галузеві показники, не маючи даних про ресурси капітальних вкладень (інвестицій), на які країна може розраховувати, і ряд інших важливих показників і обмежень. Неможливо планувати розвиток галузей, не знаючи, які пропорції слід витримати між ними, скільки необхідно виробити сировини та матеріалів, засобів праці, предметів споживання та ін. Тому під час розробки концепції та напрямів розвитку треба знайти укрупнене спільне рішення всіх цих питань. Укрупнені розрахунки можуть застосовуватися також на перших етапах розробки проектів планів.
1 2