Сторінка
2

З досвіду використання макроекономічної моделі аналізу стану економіки

Для інвестицій передбачуваним параметром є загальна нарощена капіталомісткість (ПК), яка, на перший погляд, показує, що інвестиції відносяться тільки до приросту ВВП. Насправді ж вони складаються зі змін запасів, інвестицій на компенсацію вибуття основного капіталу та його приросту. Унаслідок цього існують різні періоди "дозрівання" вкладень, необхідні для того, щоб інвестиції стали продуктивними. Якщо дозволяють дані, інвестиції розподіляються за секторами, в яких створюється додаткова вартість, оскільки потреба секторів у інвестиціях і ефективність їх використання, виміряні показником ПК, різні.

Що стосується ПК, то допускається, що при заданому темпі зростання ВВП інвестиції будуть значними, якщо ПК висока. Хоч би який показник інвестицій було прийнято, звертається увага на ряд якісних факторів, наприклад: очікувану ефективність економіки, удосконалення техніки, існуючий у країні досвід розвитку промисловості та наявність кваліфікованих працівників, а також технічних спеціалістів.

Якщо очікується спад або відсутність зростання ВВП, то передбачуваною величиною інвестицій будуть їх обсяги в майбутньому році. Це робиться для гарантії того, що інвестиції не впливатимуть негативно на решту ендогенних змінних. Коли передбачається негативне або нульове зростання ВВП, ПК змінюється на абсолютну величину інвестицій або на їх відношення до ВВП залежно від того, що буде більш доцільно. Необхідно відзначити, що показник ПК, визначений як похідний, може не відповідати очікуваному значенню ПК. Розрахункова величина ПК являє собою відношення зміни ВВП поточного року до інвестицій минулого періоду. Унаслідок того, що державні інвестиції та державне споживання прогнозуються як відношення до ВВП, інвестиції та споживання приватного сектора формуються як залишкові рахунки. У разі закриття рахунків приватного сектора економічною політикою передбачається, що споживання в цьому секторі характеризується відношенням ВВП до чистого розподіленого доходу в приватному секторі. З урахуванням цього загальні інвестиції обґрунтовуються в рахунках національного доходу стосовно зростання ВВП наступного періоду.

Для того, щоб здійснити розрахунки в поточних цінах, виходячи з екзогенних темпів зростання для кожної змінної, у СНД обґрунтовується можливий темп зростання цін. Індекси цін імпорту та експорту являють собою зважену середню величину окремих товарних груп. Дефлятор цін інвестицій є зваженим відношенням імпорту товарів з метою інвестицій, питома вага яких значна, і дефлятора ВВП. У разі зміни економічної політики дефлятор ВВП розраховується через функцію попиту на гроші, і він залежить від обсягів ВВП у порівнянних цінах, швидкості обороту грошей, величини їх запасів і квазігрошей.

Також ураховується вплив результатів зовнішньої торгівлі (РТ). Тут велике значення має співвідношення цін експорту та імпорту. Цей показник відображає величину впливу зовнішніх факторів на економіку. Велике значення надається приросту реального доходу за рахунок цін на експортні товари, які забезпечують країні кращий стан на міжнародному ринку за наявних цін на імпорт. Поправка з урахуванням результатів міжнародної торгівлі є позитивною, якщо ціни на експортні товари зростають швидше порівняно з цінами на імпортні товари. Якщо обидва види цін зростають однаковими темпами, то ніякого впливу результатів зовнішньої торгівлі нема. Така ситуація, як правило, складається в базовому році, коли обидва індекси дорівнюють одиниці.

Обсяг експорту в постійних цінах (Е) визначається як його обсяг у поточних цінах (ЕП) за умови дефляції на базі індексу цін експорту (ЩЕ). Обсяг експорту в поточних цінах з урахуванням впливу дефляції та використанням індексу цін імпорту (ІЦІ) створює імпортний потенціал країни (ІП). Різниця між обсягом експорту з урахуванням результатів зовнішньої торгівлі (ІЦ) і обсягом експорту

в порівнянних цінах являє собою поправку на результати зовнішньої торгівлі (РТП). Указані обсяги зовнішньої торгівлі й індекси цін наводяться в національних грошових одиницях, оскільки в цих же одиницях наводяться дані в рахунках національного доходу:

Е = ЕП/ІЦЕ, ІП = ЕП/ІЦІ, РТП = ІП - Е.

Для отримання валового внутрішнього доходу (ВВД) до ВВП додається поправка з урахуванням результатів зовнішньої торгівлі. Валовий обсяг внутрішніх заощаджень (ВВЗ) у порівнянних цінах відображає поправку на результати зовнішньої торгівлі, якщо від ВВД відняти величину споживання (С):

ВВД = ВВП + РТП, ВВЗ = ВВД - С.

Слід урахувати, що ціни на експорт, які вищі порівняно з цінами на імпорт, підвищують рівень життя в країні, оскільки при цьому зростають обсяги збереження та споживання.

Описана вище методологія, яка закладена в модель PMSM-X, не завжди відповідає специфіці аналізованої країни. Альтернативні процедури розрахунків з урахуванням результатів зовнішньої торгівлі можна віднайти в Системі рахунків національного доходу, опублікованій Комісією європейського комітету Міжнародного (Світового) банку реконструкції та розвитку, Міжнародним валютним фондом, Організацією економічного розвитку, ООН.

Список використаноїта рекомендованої літератури

1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник.— К.: Вища шк., 1995.— 471 с.

2. Дорошенко Л. С. Управление трудовыми ресурсами: Учеб. пособие.— К.: МАУП, 1997.- 60 с.

3. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб.-метод, пособие.— 2-е изд.— К.: МАУП, 1998.— 272 с.

4. Ковалевский А. М. Техпромфинплан в новых условиях и типовая методика его разработки.— М.: Экономика, 1968.— 247 с.

5. Кравченко Ю. И., Цыба Г. £. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Учеб. пособие.— Кременчуг: Изд. центр "Сербо", 1997.— 189 с.

6. Кулян В. Р., Юнькова Ε А Эконометрия: Учеб. пособие.— К.: МАУП, 1997.— 68 с.

7. Методические вопросы создания системы норм и нормативов / Под ред. В. В. Соколова.— М.: Экономика, 1983.— 192 с.

8. Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України.— 1996.— № 5.— С. 7 —17.

9. Панасюк Б., Літвінов В. Система національних рахунків як модель економічного обороту // Економіка України.— 1993.— № 1.— С. 18—36.

10. Панасюк Б., Сергиенко И., Присницкий Л. Прогнозирование развития экономики Украины // Економіка України.— 1996.— № 1.— С. 20—31.

11. Пашута Н. Т. Нормативное планирование потребности в продукции машиностроения.— К.: Наук, думка, 1992.— 117с.