Сторінка
2

Моделі економічної рівноваги

Зростання кожного з цих компонентів зміщує криву планових витрат вгору і збільшує рівноважний рівень випуску 7* (рис. 6.4, пряма £j). Скорочення будь-якого з компонентів зсуває криву планових витрат вниз (пряма £2)· 4е супроводжується спадом рівноважного випуску та зайнятості.

Рис 6 4 Вплив витрат на рівноважний рівень випуску

Зростання будь-якого компонента автономних витрат (С, G, I, NX) призводить до значного збільшення сукупного випуску 7 завдяки ефекту мультиплікатора.

Мультиплікатор Кейнса — це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:

де тц — мультиплікатор автономних витрат; Δ 7— зміна рівноважного ВВП; ΔΑ — зміна автономних витрат, незалежних від динаміки 7; С0, /0 — автономні споживчі та інвестиційні витрати; G — державні витрати; NX — витрати сектору закордон.

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст або скорочення сукупного доходу 7 перевищує початковий приріст або скорочення автономних витрат А.

Рецесійний та інфляційний розриви

Коливання рівноважного рівня випуску навколо потенційного рівня призводять до виникнення рецесійного або інфляційного розривів.

Рецесійний розрив — це величина, на яку сукупні витрати менші за потенційні витрати. Розрив називають рецесійним, оскільки він здійснює в економіці рецесію, скорочення виробництва відносно потенційного рівня (рис. 6.5).

Рис 6 5 Рецесійний розрив

У графічному зображенні рецесійний розрив — це відстань по вертикалі між прямими сукупних планових витрат Е* і потенційно необхідних витрат Е .

Втрати економіки при рецесійному розриві складають величину:

Δ Yr = (Ε - Ε*) πιΕ (добуток рецесійного розриву та мультиплікатора витрат).

Рецесійний розрив — це величина, на яку графік сукупних планових витрат повинен був би зміститися вгору, щоб збігтися з потенційними витратами.

Інфляційний розрив — величина, на яку сукупні планові витрати перевищують потенційні (рис. 6.6).

Інфляційний розрив свідчить про те, що економіка потерпає від перевитрат, тобто має місце надлишок сукупних витрат Е* > Е Рівноважний ВВП перевищує потенційний.

Розрив називають інфляційним, оскільки він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП, який визначається за формулою

де тЕ — мультиплікатор витрат.

Рис 6 6 Інфляційний розрив

Інфляційний розрив — це величина, на яку графік сукупних витрат повинен зміститися вниз, щоб збігтися із потенційними витратами.

Наслідком інфляційного розриву є надлишок попиту (інфляція попиту) та підвищення цін.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Агапова Τ. Α., Серегина С. Φ. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. — Μ.: Дело и сервис, 2000. — Гл. 5.

2. Долин Э. ДУК., Линдсей Д. Макроэкономика. — СПб.: Литера-плюс, 1994. — Гл. 5, 6.

3. Маяків Η. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.: Основи, 2000. — Розд. 10.

4. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-говської. — К.: Основи, 1998. — Ч. 2. — Т. 5.

5. Семюельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. — К.: Основи, 1997.— Розд. 7, 9.

6. Internet: www.bank.gov.ua/Macro