Сторінка
3
В своїй поезії, як і в статтях, листах, Грабовський рішуче виступає проти українських буржуазних націоналістів, їх реакційності, обмеженості; він не робить з України «всеохопного кумира», закликає до братерства і єдності всіх «знедолених народів».
Грабовський бачив в житті, в суспільстві класові протиріччя, класову боротьбу, відображав її в своїй поезії, боровся своїм поетичним словом за реалістичне зображення дійсності.
В поезії Грабовського звучать не тільки скарги і плач над нещасною долею народу, але й палкий заклик до боротьби за краще майбутнє. Його вірш «Уперед» стаз бойовою революційною піснею, що поруч із бойовим гімном «Вічний революціонер» наслідує великий заповіт ”Поховайте та вставайте, кайдани порвіте .»
Павло Грабовський — вірний продовжувач революційних традицій Шевченка в українській літературі. Поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою він своєю соціальною лірикою представляє в українській поезії ту кращу революційну демократію, яка своїм поетичним словом боролась проти царського деспотизму, сваволі, соціального і національного гноблення.
Своїм поетичним словам Грабовський оспівав революційну героїку боротьби з російськім самодержавством в другій половині XIX ст. В поезії його відбились думи і настрої революціонерів 80—90 рр., які, приречені гинути в тюрмах та ва засланні, не зрікались боротьби крізь темряву реакції бачили світле майбутнє, кликали боротись за нього.
Список використаної літератури:
1. Літературна енциклопедія. – К., 1999.
2. Література ХІХ-ХХ ст. Посібник. – К., 1996.