Сторінка
3

Мирослав Ірчан

Григорій Косинка, - це безперечно дуже великий здобуток і гордість нової України”

Особливо захоплюється критик описами природи, наводить окремі оригінальні уривки, як цей, з ліричної новели “Місячний сміх”: “…Ліс посміхнувся… Моргнув до мене зеленими бровами, закурив люльку – погасла, і – почав у сонця огонь вершками кресать - не достає; поцілує золотий крайок – не запалюється: розсердився, аж посинів до степу.

- Не викресав… Зашумів і – ліг на спині Лисої гори спать…

… З гори зліз вечір… засвітив одну зорю – темно, кашлянув тінями, подумав і з пересердя на тоненькі золоті лінії сонця кинув ще одну зорю над Лаврою – засвітилась, і веселий, як майнув тоді по небу зорі сіять… Золота луска…” .

Отже, з вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Народився Андрій Баб'юк 14 липня 1896 року в сім'ї бідного селянина Дмитра Баб'юка в селі П'ядиках, Коломийського повіту, Івано-Франківської области. В 1920 році перейшов із УГА до Червної Армії.

Закінчив сільську школу, 6 клас коломийської гімназії, а в 1914 році учительську семінарію у Львові.

В 1921 - 1922 роках був лектором у військовій школі та співробітничав у журналі "Галицький комуніст".

В 1922 - 1923 роках жив і вчився у Празі. В 1923 році виїхав до Канади на запрошення робітничої організації і перебував у Вінніпезі до 1929 року, працюючи в робітничих часописах і журналах. В 1929 році виїхав до УРСР.

Довкола Ірчана громадилися західньо-українські літератори: Гжицький, Бедрик, Загул, Гадзинський, Гаско та наймолодші - Дмитерко, Турчинська, Сопілка.

Вже в Канаді оформився як комуністичний письменник. Був готовий будувати для українського народу й нашої літератури комунізм. Був у 1924 - 1925 роках головою заокеанської філії "Гарту".

Перше його оповідання "Зустріч" було надруковане в газеті "Свобода" (Відень,30.10.1914). Через 4 роки у Львові вийшла перша збірка його новель під заголовком "Сміх Нірвани". Брав активну участь у громадському й літературному житті країни.

Написав 5 п'єс, повісті та велику кількість оповідань. Юрій Смолич завжди виступав першим рецензентом Ірчанових драм тоді, коли письменник був ще в Канаді, і пізніше, коли вже жив на території Совєтської України. Прозові твори й поезії Ірчана друкувалися в різних журналах і альманахах "Всесвіт", "Західня Україна", "Зоря", "Нова громада", "Семафор у майбутнє", "Червоний шлях". Збірку новель "Сміх Нірвани", видану у Львові в 1918 році, підписав ще своїм справжнім прізвищем Андрій Баб'юк.

В Торонті в 1925 році, друкувалися Ірчанові спогади з громадської війни під назвою "В бур'янах". В 1930 році Державне Видавництво в Харкові видало його книжку "З прерій Канади в степи Канади".

Письменник цікавився теж руханкою, про що свідчать його "Ритмічні фізичні вправи для робітничо-фармерської молоді", видані в Вінніпезі 1925 року. Там же тоді появилася драма на 5 дій "Підземна Галичина", але це радше несмачна большевицька агітка.

Кращі є Ірчанові п'єси, з яких "Родина щіткарів", драма на 4 дії, друкована в Вінніпезі 1923 року, довго не сходила із сцени. З інших його творів слід згадати драму "Бунтар" (Син революції) в трьох діях із життя галицького пролетаріату (Нью-Йорк - Львів - Київ, "Культура",1922), "Безробітні", драму в трьох діях (Вінніпег,"Українські робітничі вісті",1923), драматичний етюд на одну дію "Нежданий гість" (Вінніпег,"Пролеткульт",1923), а передусім "Дванадцять", драму в 5 діях, яка нібито "відтворює епізоди революційної боротьби селян Західньої України".

Література

1. Історія української літератури ХХ ст. Книга перша (1910-1930-ті роки) / За ред. В.Г.Дончика.- К.: Либідь, 1993.- С.561-567;

2. Історія української літератури: У 8-и т.- К.: Наук. думка, 1970.- Т.6.- С.374-375;

3. Мирослав Ірчан. Твори: В 2-х т. / Передм. Л.М.Новиченка; упоряд., прим. М.М.Острика.- К.: Дніпро, 1987.- Т.1.- 342с.; Т.2.- 479с.

4. Мукомела О. Мирослав Ірчан // Знання і праця.- 1990.- № 4;

5. Мірчук І. Історія української культури.- Мюнхен; Львів, 1994.- С.216-222.