Сторінка
2

Б.Пастернак

Життя природи та людських почуттів тут синхронізується: заметіль любовної пристрасті триває стільки, скільки мете по землі хуртовина. Плетиво сніжинок за вікном перетворюється на візерунки тіней в осяяній свічкою кімнаті. А крізь ці візе­рунки, навіяні всепоглинаючою стихією любові-заметілі, про­ступає контур головного малюнка — хреста. Він прочитується в обіймах закоханих, позначаючи водночас силу чуттєвої прист­расті, яка приковує їх одне до одного, і перехрестя їхніх життєвих шляхів:

Схрестились руки і уста,

Схрестились долі.*

* Вірш цитується у перекладі Л. Талалая.

Через дві строфи контур хреста виникає ще раз — як емблема «висо­кої спокуси»:

На свічку дихала імла,

Й спокуси сила Хрестоподібне підняла,

Як ангел, крила.

Ця емблема вбирає в себе ідею одухотвореної вічності, оскільки контур хреста тут утворюється роз­махом янгольських крил, і викли­кає у свідомості читача асоціації з християнською образністю. Важливе смислове навантаження має у вірші образ свічки, яка тремтливо і вперто, попри дихання імли та натиск сніжної бурі, попри увесь хаос зовнішнього світу, горить і горить на столі. Образ цей виростає у символ всепереможного вогню любові, яким зігріте й осяяне людське життя.

Властивий Пастернаку-лірику пафос вразливості деякою мірою перегукувався з естетикою імпресіоністичного живопи­су. Як і французькі художники, російський поет створював картини-враження, фіксував миті життєвого плину. Однак, на відміну від імпресіоністів, які здебільшого зосереджувалися на поверхні зображуваного, не занурюючись у його смислові глибини, Пастернак від перших своїх кроків у поезії був націлений на осягнення миті у її філософському вимірі. У його віршах, за висловом А. Синявського, «зливалися почуття і сутність, мить і вічність .». «У всьому хочу я дійти самої суті», - проголошував поет в одному зі своїх пізніх віршів. Це прагнення поета сягнути до серцевини та кореня речей і надало бездонної філософської глибини віртуозно відтвореному у його ліриці буянню барв та звуків світу.

Використана література:

1. Волощук Є. Зарубіжна література. – К., 2004.

2. Історія радянської літератури. – М., 1986.

3. Літературна енциклопедія. – К., 2000.

4. Словник-довідник з літератури. – К., 1994.