Сторінка
1
Як відомо, окремі розділи роману Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» вивчаються у курсі зарубіжної літератури у 8 - му класі. Головна трудність при роботі з ними полягає у тому, що учні нерідко ототожнюють героїв французького письменника з казковими персонажами. Між тим, раблезіанський роман - це насамперед образчик ренесансного світосприйняття. Ось чому, як мені здається, у класі важливо виявити відмінність між «Гаргантюа і Пантагрюелем» та казками.
Для співставного порівняльного аналізу були відібрані німецькі народні казки в обробці братів Грим: «Хоробрий кравець», «Юний великан», «Король із золотої гори», «Ворона», «Салатний віслюк», «Фердинанд Вірний та Фердинанд Невірний». Список може бути розширений, при чому краще дати випереджуюче фронтальне або індивідуальне завдання декільком дітям (прочитати по одній з означених казок). Німецькі казки добиралися безвідносно до національної специфіки, були важливі архітипічні риси. Серед французьких народних казок можна знайти небагато велетнів, до того ж, казки братів Грим вивчалися у 5 - му класі.
Нижче додається зразкова схема порівняльної характеристики роману та казки. Мета порівняння - прояснити докорінні відзнаки казкових велетнів від раблезіанських, завдяки чому розкрити нетрадиційність останніх, а також окреслити комплекс ренесансних ідей та елементів карнавальної культури, присутніх у «Гаргантюа та Пантагрюелі» (більш детальну інформацію можна знайти: Gean - Ives Pouilloux. Rabelais. Rire est le propre de l'homme. Gallimard, 1993 Guy Demerson. Rabelais Fayard 1991).
Отже, в усіх казках, що використовуються для аналізу, присутні велетні (як головні герої, так і другорядні). Можливість узагальнення в поняття «казковий велетень» відбулося завдяки тому, що дані образи в ряді казок більш-менш стандартні, наділені в середньому одними і тими ж рисами (наприклад, ця істота найчастіше дурна, зла, тощо). Це дозволяє пожертвувати несуттєвим - у контексті нашої задачі - відмінностями і оперувати, як вже було сказано, узагальненим поняттям «казковий велетень». Аналогічному узагальненню (і на тій самій підставі) були наражені раблезіанські Гаргантюа і Пантагрюель.
Навіть на перший погляд казковий велетень радикально відрізняється від раблезіанського. Схематично їх співставлення можна уявити в вигляді наступної таблиці.
Казковий велетень Раблезіанський велетень
| дурний | освічений |
| ненажера | багато їсть, і любить випити |
| злий | справедливий, хоча і схильний до карнавальних витівок |
|
герой може його перемогти, відібрати чарівні предмети |
переможець в суперечках, змаганнях, битвах |
| може бути помічником, слугою, шляховказівником |
правитель, що претендує на статус ідеального монарха |
| може бути людожером |
захисник слабких і своїх підданих; не з’їв людини навіть випадково разом із салатом |
| потворний |
прекрасно складений, роскішно вдягнений |
|
величезний зріст, порушені пропорції тіла |
зріст змінюється (з третьої книги ми його майже не помічаємо) |
| головна зброя - сила |
поєднує в собі фізичну силу і розум (тобто являє собою певну гармонію) |
У французському фольклорі, звідки йдуть корені роману, Пантагрюель - жартівник, пустун, дух моря і солі, що насилає на свої жертви невгамовну спрагу. Рабле трансформував його у велетня, що багаторазово збільшив свою спроможність викликати спрагу. Крім того, етимологія даного антропоніма також підкреслює семантику спраги: «Panta» - значить «всіх», «gruel» - спраглий.
Поглибити уявлення про своєрідність раблезіанського миру і його глибинних зв'язків з
Ренесансною культурою учням допоможе наступна таблиця:
Казковий герой Загальні параметри Пантагрюельці
|
вирушає в мандри, щоб | ||
|
· знайти когось (мати, дружину) або щось (молодильні яблука; те, не знаю що .); · отримати дружину; · навчитися якомусь ремеслу; · покарати викрадача, тощо; порушена гармонія і герой повинен її відновити; (подорож - необхідність); |
· отримати освіту; · отримати відповідь · ( чи одружитись ); · з метою розваги і пізнання; жага подорожей, притаманна людині Відродження й пов'язана із його спрагою до знань; | |
|
помічники | ||
|
чарівні тваринні (близькість з природою); |
самі пантагрюельці, можлива лише деяка допомога ззовні (ліхтар освітлює шлях) | |
|
природа спрямовує, надає допомогу, підказує (піч, яблунька, ріка .), вона анімістична; |
природа не анімістична; буря на морі не допомагає досягти незвіданих земель, а закликана розкрити пантагрюельців в критичних обставинах | |
| присутній |
дарувальник (за Проппом) |
відсутній |
|
кмітливість (в побутових казках в основному); |
розум і винахідливість | |
|
|
основний герой | |
|
· в центрі - один герой · позитивний; · не старіє; · немає рівних |
· в центрі - безліч героїв; · з одного боку Рабле намагається дати ідеал, а з іншого (в силу близькості карнавальної стихії) його зруйнувати, тому не можна сказати певно про однозначну позитивність пантагрюельців; · однак старості немає; · рівних немає | |
|
|
створення незвичайного героя | |
|
· чудове народження (з горошини); · чудове походження (Шипшинонька); |
· народження незвичайне, але пояснення цього народження - покликане довести зворотнє; · Гаргантюа і Пантагрюель - сини від законних шлюбів | |
|
· витримка, відсутність страху |
не бояться проявів боягузливісті, тому що краще боягузтво, ніж безглузда відвага; | |
|
· казкові координати (в тридесятому царстві) |
реально існуючі міста (Париж); неіснуючі острови, міста | |
|
наявність фантастичних істот, не пов’язаних з реальною дійсністю, що є уособленням давніх уявлень про таємничі сили природи; |
фантастичні істоти пов’язані з реальним світом часто мають сатиричий напрямок (папефіги, папемани); вони деформовані, іноді тіла складаються з однієї частини, одного фрагменту (Еназіни з носом в формі хрестового туза) | |
|
герой іноді буває перевертнем, тобто знову ж зв'язок з природою, тому що герой може стати птахом, рибою, звірем (за Проппом; таким чином в казку введений образ жреця) . |
збільшення - зменшення в рамках людського тіла | |
|
|
результат подорожі | |
|
· одруження; · стає царем; живе заможно, (оновлена гармонія); · приглушений голос авантюр (те, що від нього вимагалося, він зробив, за власною ініціативою нічого не зробить, доки гармонія не буде порушеназнову) · зло покаране; · результат випробувань - нагорода (знання, володіння) |
мети подорожі не досягнено, відповідь на поставлене питання не знайдено, складається враження подальшого продовження пригод, а значить і метою подорожі була сама подорож як наслідок - самовдосконалення, що буде тривати все життя |
Завантажити реферат1 2