Сторінка
4
В останні роки, у зв’язку зі спадом виробництва в інвестиційній сфері, інвестори для реалізації своїх проектів дедалі частіше впроваджують господарчий спосіб виконання будівельно-монтажних робіт, який у свій час давав непогані результати, особливо, за реконструкції й технічного переоснащення діючих підприємств. Нині інвестор змушений самостійно виконувати будівельно-монтажні роботи через брак власних коштів та високі монопольні ціни, які встановлюють будівельні фірми на підрядному ринку. За господарського способу інвестиційні проекти реалізуються без залучення підрядчика, тобто функції інвестора, замовника й підрядчика виконуються однією юридичною особою — забудовником, який розпоряджається коштами, є оперативним керівником і виконавцем будівельно-монтажних робіт.
Звичайно в апараті забудовника створюються управління або відділ капітального будівництва та своя будівельна організація (ділянка), які забезпечують проект необхідною проектно-кошторисною документацією, матеріальними ресурсами та відповідними кадрами працівників. Оплата виконаних робіт проводиться з поточного або розрахункового рахунка забудовника.
За значних обсягів робіт до виконання складних, матеріаломістких видів будівельно-монтажних робіт залучається підрядна фірма, а нескладні, але трудомісткі роботи виконуються самостійно. Такий спосіб заведено називати змішаним.
Звичайно в договорах передбачаються умови припинення відносин між учасниками. Вони визначають обов’язки сторін щодо відшкодування збитків. Причинами розірвання договору можуть бути низька якість робіт, порушення строків будівництва підрядчиком чи неплатоспроможність замовника.
[1] Управление инвестициями: В 2-х т. / В. М. Павлюченко, В. Д. Шапиро и др. — М.: Высш. шк., 1998. — Т.2. — С. 240.