Сторінка
2
Новим явищем в гуцульській різьбі є тематичні твори, присвячені важливим датам із життя радянського народу.
Велику художню цінність має збірка творів заслуженого майстра народної творчості УРСР, майстра художнього випалювання І. Ю. Грималюка.
Колекція кераміки (понад 3 тисячі експонатів) представлена гончарними виробами з основних осередків керамічного виробництва: міст Коломия та Косів, села Пистинь Косівського району, селища Кути цього ж району. Унікальними є твори видатних гончарів XIX століття Петра Баранюка, Олекси Бахматюка з Косова, Дмитра Зінтюка, Петра Кошака з села Пустинь Косівського району, які полонять багатством геометричних, рослинних та анімалістичних мотивів, композиційних вирішень, колірним звучанням. Особливо цінна збірка кахлів та скульптури малих форм.
Музей має велику збірку творів видатної гончарки нашого часу П. Й. Цвілик, а також інших відомих народних майстрів — М. М. Тим'як, Ганни та Михайла Рощиб'юків, їхніх дочок — Розалії Ілюк, Стефанії Волощук та Орисі Козак, С. Т. Заячук, Н. В. Вербівської, М. Я. Волощука, Ю. О. Ілюка, М. В. Кікотя.
На Гуцульщині здавна розвивалася художня обробка металу та шкіри. Колекція цих видів народного мистецтва Гуцульщини порівняно невелика — близько 700 експонатів. У збірці є чимало топірців, палиць, жіночих нашийних прикрас, прикрас для одягу, тобівок, поясів. Багатство композиційних вирішень, прийомів обробки цих виробів свідчить про великий талант народних майстрів, їхню фантазію, вміння у простому відтворити прекрасне.
Художня обробка металу та шкіри розвивається і в наш час. У фондах та експозиції представлені твори відомих народних майстрів П. Ф. Харінчук, М. М. Медвід-чука, М. В. Вінтоняка, В. М. Петрича, І. Л. Миклащука, І. Ю. Тинкалюка, які, зберігаючи і розвиваючи традиції минулого, виготовляють різні предмети побутового та декоративного призначення, співзвучні з сучасними новаторськими тенденціями розвитку мистецтва.
Музей має багату колекцію писанок, які чарують розмаїттям орнаментальних мотивів і композиційних вирішень, витонченістю розпису і колірним багатством. Вона нараховує близько двох тисяч творів, законсервованих способом, розробленим співробітниками музею Л. В. Кречковським та М. І. Боледзюк.
У музеї зберігаються унікальні збірки виробів з бісеру, сиру, ікон на склі, народного живопису, нумізматики. З 1970 року в Косові працює Музей народного мистецтва та побуту, який став відділом Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини. Колекції його нараховують понад дві тисячі експонатів.
На традиціях народного мистецтва Гуцульщини плідно працюють випускники Косівського технікуму народних художніх промислів, які вдало поєднують у своїй творчості художні традиції з новаторськими пошуками. В колекціях музею представлені високохудожні декоративно-орнаментальні й тематичні твори колишніх випускників, нині відомих майстрів І. М. Савченка, О. І. Іщенка, М. Ю. Федірка, О. С. Хованця, Г. Я. Киви, В. В. Аронця, В. Ю. Стрибка, В. І. Джуранюк, Василя та Олександри Швеців, Ярослава та Євгенії Зарицьких, Ярослава та Людмили Прокопиків, М. І. Книщука та Р. В. Довганюка.
Збирання експонатів, комплектування фондів посідає важливе місце в роботі колективу наукових працівників музею, які щороку вирушають в експедиції по гірських селах. В минуле десятиріччя музей поповнився більш ніж двома тисячами експонатів, зокрема, зібраними на Гуцульщині на початку XX століття відомим українським художником-передвижником В. К- Розвадовським. 1923 року ці вироби експонувалися на першій сільськогосподарській та кустарно-промисловій виставці СРСР. Через шістдесят років вони були передані музею дочкою художника Т. В. Розвадовською.
Протягом останніх років музей зібрав цінну колекцію одягу, ткацтва, вишивки Городенківського та Снятин-ського районів, які зараз широко використовують майстри Коломийської художньої майстерні.
Колекції музею постійно вивчають сучасні народні майстри, художники легкої, текстильної промисловості, театрів, працівники кіно та телестудій. Музей став своєрідною школою для навчання студентів художніх закладів. Часто на базі музею проводиться практика студентів Косівського технікуму народних художніх промислів, Вижницького училища прикладного мистецтва, Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва, а також уроки з народознавства для учнів шкіл міста і району.
Багаті фонди дають можливість організовувати різні виставки в музеї та поза його межами. З 1960 року періодично влаштовується виставка «Народне мистецтво Гуцульщини», що експонувалася в Ташкенті, Новгороді, Ризі, Тарту, Одесі, Донецьку, Запоріжжі та інших містах і селах країни. Виставка «Традиції та сучасність у творчості члена Спілки художників Г. Г. Вінтоняк» експонувалася в Ленінграді, Києві, місті Бендери Молдавської РСР. У залах музею експонувалися виставки «Одяг Гуцульщини та Покуття», «Гуцульські пояси», «Народне мистецтво Коломийщини», «Творчість родини Шкрібляків» та ін.
Особливо цінною і великою є збірка різьбленого дерева. Вона налічує близько трьох тисяч експонатів дорадянського та радянського часу. Вивчаючи і досліджуючи колекцію, можна простежити еволюцію розвитку різьби на Гуцульщині протягом трьох століть.
Багатою за формою та орнаментикою є колекція архітектурних деталей, меблів, сільськогосподарських знарядь, предметів побуту, музичних інструментів. Плоскою та тригранно-виїмчастою різьбою декорувалися на Гуцульщині одвірки дверей, сволоки у світлицях, мисники, жердки, ярма для волів. Майже завжди орнамент архітектурних деталей складався з двох шестипелюсткових розет та кількараменного хреста, що творить центр композиції.