Сторінка
2
Політична свідомість — це система ідеологічних і психологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття і вибір варіанту поведінки відповідно до індивідуальних та суспільних інтересів. До ідеологічних елементів політичної свідомості належать: ідеї, теорії, концепції, доктрини тощо.
Політична ідеологія — це систематизований вираз поглядів певного суб'єкта політичного життя (народу, певної соціальної групи, всього населення країни, окремого громадянина) на політичну організацію суспільства, на форму держави, на відносини між різними політичними суб'єктами, на їхню роль у житті суспільства, на відносини з іншими державами і націями. До психологічних елементів політичної системи належать: настрої, почуття, звички, емоції та ін. А під політичною психологією розуміють узагальнену систему почуттів, звичок, потреб, емоцій, настроїв та уявлень стосовно політичного життя суспільства.
Політична культура — це систематизовані знання і досвід у політичній сфері діяльності, сприйняття та засвоєння системи політичних цінностей у суб'єктів політичного життя.
4. Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика.
Політична організація суспільства — це система всіх державних і недержавних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів певного суспільства. Політичну організацію суспільства ще інколи називають політичною системою суспільства у вузькому розумінні.
Закон України “Про об'єднання громадян” передбачає наявність двох видів таких об'єднань. Це політичні партії та громадські організації.
¨ Громадські об'єднання розрізняють:
1) за порядком утворення і формами діяльності — громадські організації, політичні партії, органи громадської самодіяльності, громадські рухи;
2) за умовами членства — об'єднання з формально фіксованим (документованим) членством, об'єднання з формально нефіксованим (недокументованим) членством;
3) за кількістю членів — масові й елітарні;
4) за внутрішньою організаційною структурою — централізовані і нецентралізовані;
5) за соціальною сферою діяльності — політичні, економічні, наукові, екологічні та інші;
6) за територією діяльності — місцеві, загальнодержавні, міжнародні;
7) за соціально-правовим статусом — легальні, долегальні, нелегальні;
8) за соціальною значимістю для існування і розвитку суспільства — прогресивні, консервативні, реакційні.
Політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування та представництво в їхньому складі.
¨ Партії поділяються:
1) за соціальною спрямованістю програми і діяльності на: ліберальні, демократичні, комуністичні, соціалістичні;
2) за соціальною базою: партії, які виражають інтереси певного класу; певної національної чи етнічної групи; прихильників певного релігійного чи іншого понаднаціонального світогляду.
3) за методом здійснення своєї програми: реформаторські, революційні;
4) за представництвом у вищих органах влади: правлячі й опозиційні.
¨ Функції партій:
– представницька — виявлення, відображення й обгрунтування інтересів певної частини суспільства;
– програмна — формування, відповідно до цих інтересів, політичної програми розвитку суспільства;
– ідеологічна — формування, розвиток і впровадження у суспільну свідомість своєї ідеології, вплив на громадську думку;
– владно-конкурентна — участь у політичній боротьбі за здобуття й утримання державної влади;
– владно-практична — реалізація і захист через державну політику інтересів відповідної частини населення;
– владно-кадрова — підготовка, добір, висування кандидатів для державного апарату.
Громадська організація — це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
1 2