Сторінка
2

Козацькі вибори та накази

Оскільки між козацтвом і новосформованою шляхтою не існувало великої юридичної різниці, вони посідали подібні права — звільнення від податків, право на землеволодіння, різні торговельні привілеї, а рівно ж і однаковий обов’язок — проходити військову службу. Козаки дуже добре пам’ятали про цей тісний зв’язок. У Прилуках вони твердили, що козацький статус будувався від давніх часів на основі тих самих законів, що і для шляхти, і таким чином вони користувалися шляхетськими привілеями 3; а в Чернігові козаки наполягали на тому, що «їм слід використовувати козацькі свободи та дворянську честь» 4.

Для багатьох козаків українська автономія означала теоретичну рівність зі шляхтою.

Ще одна козацька вимога — вільні вибори старшини — забезпечувала їм не тільки більший вплив у вирішенні військових справ та управлінні регіонами, але й відкрила б також шлях до більшої соціальної мобільності. Вибори козацької старшини, якщо ще й відбувались, перетворились у той час на просту формальність 1. Повернення до виборів знову дозволило б деяким виборним козакам поповнювати нижчі верстви Значного військового товариства, отже, української шляхти. Але навіть за тодішніх умов просування вгору по соціальній драбині не видавалося абсолютно неможливим: заможний козак, який служив в адміністрації, що мала відношення до гетьмана або до Малоросійської колегії, все ж таки міг увійти в ряди української шляхти. Однак таких можливостей залишалося все менше й менше, бо українська шляхта перетворилася на замкнутий стан, до якого входили члени знаних родин 2.

Якщо юридично козаки були близькими до шляхти, то економічно і соціально вони нагадували селянство. Економічний занепад козацтва продовжувався, і попередні спроби повернути цей процес назад через заборону торгівлі козацькими землями виявився неефективним. Проте невиправлені урядом чернігівський та 2 переяславські накази вимагали залишати цю заборону в силі, тоді як інші висловлювали прохання надати права необмеженої торгівлі та продажу козацьких земель, що сталося, безперечно, у зв’язку з втручанням шляхти, яка хотіла ці землі купувати.

Зі зменшенням своєї боєздатності козаки стали виконувати все більше допоміжних функцій: спорудження фортець, охорона кордонів і навіть будівництво шляхів і каналів. Козаки противилися такій невійськовій праці, бо вона не відповідала їхньому рангові та принижувала їхні права 3. Ці нові обов’язки частково спричинилися до економічного занепаду козаків, оскільки останні часто були відірвані від домівок, наслідком чого було занедбання хліборобства та інших господарських обов’язків 4. Подібно до шляхти козаки вороже ставилися до розквартированих військ, яких треба було утримувати за свої гроші або навіть постачати їм коней 5.

Але найбільше нарікання козаків викликав запроваджений 1767 року грошовий податок. До цього козацькі підпомічники платили тільки половину податку, яким обкладалися селяни й міщани, тепер же мали платити повністю. Новий податок зачепив половину козацького населення (198 295 чоловік) 6.

Таблиця 5.3

КОЗАЦЬКІ НАКАЗИ