Сторінка
3

Сучасний монетаризм. Економічне вчення М.Фрідмена. Внесок радянських вчених у розвиток економічноі теорії ХХ ст. (Кондратьєв, Канторович)

У коли интересів М.Кондратьєва є проблема економічної динаміки. Він висунув вимоги ринкової перевірки методів державної політики. Його програ-ма була зорієнтована на підтримку міцних сімейних трудових господарств, здатних стати основою економічного підйому в країні.

У праці “До питання про поняття економічної статики, динаміки і кон`юктури”(1924 р.) М. Кондратьєв сформулював принципи нового на той час напряму дослідження – економічної динаміки, визначив її зміст.

У цій праці Кондратьєв формулює свій план дослідження, який грунтується на виділенні двох якісно різнорядних груп процесів: з одного боку – зворот-них, хвилеподібних, з іншого – незворотних, еволюційних. Виділив періоди коливань економічної активності: сезонні (три с половиною роки), торго-вельно – промислові (7 – 11 років), а також великі цикли кон`юктури (50 – 60 років). Така класифікація, яка сьогодні є загальноприйнятою, у той час ще тількі здобувала визнання.

М.Кондратьєв побудував односекторну модель економічного росту, призначену для аналізу і прогнозування довгострокової динаміки макро-показників.

Таким чином, заслугою Кондратьєва є те, що він застосував у своїх працях методологічні прийоми економіко – математичного аналізу.

Проблеми, порушені у працях Кондратьєва щодо планування є не меньш актуальними нині, ніж у 20 – ті рокі. І хоч наука про планування просунулась уперед,проте основи закладені у працях Кондратьєвапро створення макро-економічної теорії наукового планування і прогнозування, є життєвими і нині.

Великий внесок в економічну науку зробив також Канторович Леонід Віталієвич , який народився у 1912 році в Петербурзі. Ще в далекі 30 – ті ро-ки він розпочинав свій шлях економіста.

Першим і разом з тим етапним науковим результатом була розробка у 1938 році. Він запропонував новий метод, який пов`язаний із застосуванням “розв`язувальних множників”.

У відомій книзі “Математичні методи організації планування виробниц-тва” (1939 р.) він заклав основи теорії оптимального виробничого плануван-ня і лінійного програмування. Саме у той час учений вперше сформулював задачу складання плану і системи цін як взаємолежних компонентів неде-лимої двоєдності.

Оригинальний підхід вченого залишився майже непоміченим, але у 50-х роках він надрукував книгу “Економічний розрахунок найкращого використан-ня ресурсів”. Він застосував свою теорію лінійного програмування для дос-лідження широкого кола проблем планування.

Ще у 50 – х роках Л.Канторович пропонував оптимальну оцінку капита-ловкладеньдля планового періоду розраховувути з позицій теорії двоєдності. Він дав ЇЇ економічне пояснення і показав значення у господарському управ-лінні. Це був науково обгрунтований підхід до визначення єдиного народогос-подарського економічного нормативу ефективности використання капіталь-них вкладень, який набагато випередив свій час. У 1964 році Канторович був обраний дійсним членом академії наук СРСР.

У своїх працях Л.Канторович дав перші формулювання і виклав метод розв`язання задач оптимального конструювання виробничо – технічної частини економічної системи. З часом ним була розроблена теорія розв`язання таких задач.

ЛІТЕРАТУРА

1. Архипов Б.В. , Романова О.Н.

Історія економічних вчень М. Союз 1998 р.

2. Корнійчук Л.Я. , Титаренко Н.О.

Історія економічних вчень

3. Мешко І.М.

Історія економічних вчень. Основні течії західноєвропейської та

американської економічної думки Київ. Вища школа. 1994 р.

4. Юхименко П.І., Леоненко П.М.

Історія економічних учень Київ. Знання – Прес 2000 р.