Сторінка
1

Історичні передумови зародження та становлення англійської мови у Великобританії (древньоанглійський період)

Оскільки сьогодні англійська мова має офіційний або особливий статус у понад 75 країнах світу [1] та є основним засобом спілкування у міжнародних ділових та наукових колах, політиці, засобах масової інформації та ін., виникає питання — як же виникла англійська мова та як відбувалось її становлення? Близько 10000 років до нашої ери Британські острови були заселені невеличкими групами людей. Вони займались мисливством та рибальством, виробляли знаряддя праці та зброю.[3]. Близько 3000 років до нашої ери багато частин Європи, в тому числі і Британські острови, були населені народом, який називався "ібери" (пізніше вони змішалися з кельтами). Іберів все ще можна знайти на півночі Іспанії. З 6-го по 3-тє століття до нашої ери народ, який називався "кельти", поширився по всій Європі. Різні кельтські племена багато разів вторгалися у Британію. Кельтів, які прийшли до Британії з території сучасної Франції, римляни називали "бриттами", а острів — Британією. Протягом століть бритти частково знищили корінне населення, частково змішалися з ним.Бритти були вправними майстрами. Вони виготовляли різні речі із заліза, бронзи, олова, глини, дерева та прикрашали їх гарними візерунками. Вони прокладали дороги, щоб пересуватись по країні та вести торгівлю [3].У кельтів не було міст, вони жили у селах, де розводили велику рогату худобу та овець і вирощували сільськогосподарські культури [2]. Бритти були язичниками, вони вірили в багатьох богів. Деякі історики вважають, що бриттами керував особливий клас жреців, яких називали друїдами. Друїди мали велику владу, їх релігія була жорстокою. Вони часто проголошували, що якийсь з богів розгнівався і що треба принести людську жертву, щоб задобрити його та отримати прощення. Приносячи жертву, друїди спалювали людей на вогнищах. Бритти часто воювали між собою. Залишки їх фортець можна і зараз побачити в різних частинах країни [3]. У першому столітті до нашої ери римляни керували усім цивілізованим світом. Остання країна, яку вони завоювали, була Франція або Галл. Римські війська на чолі з Юлієм Цезарем двічі (55 та 54 рр. до н.е.) вторгалися на територію Британії і кожного разу отримували перемогу. Через деякий час римляни повернулись додому і лише через 100 років 40 000 армія, надіслана імператором Клавдієм, завоювала більшу частину Британії. Більш ніж на 4 століття Британія стала провінцією Римської Імперії. Вона підкорювалась намісникам, платила податки, утримувала римські війська [6]. Столицею Британії в той час був не Лондон, а Колчестер. Латинська мова в той історичний період мала деякий вплив на мову місцевого населення. Назви сучасних англійських міст, які закінчуються на chester або caster, як, наприклад, назви Дорчестер або Ланкастер походять від латинського слова castra, що означає "табір" або "укріплене місто" [6]. Поступово знатні кельти перейняли спосіб життя своїх завойовників. Вони жили в багатих будинках і одягались як римляни. Наприкінці 4 століття нашої ери почалось вторгнення в Європу варварських племен. Римляни були змушені піти з Британії, щоб захищати свою власну країну. Римляни пішли, але життя у Британії спокійним не стало. Войовничі скотти з півночі та нескорені римлянами племена бриттів почали нападати на своїх мирних співвітчзників, які осіли у залишених римлянами містах [6]. До того ж, землі Британії приваблювали іноземних загарбників — германські племена англів, саксів та ютів [3]. У 5 столітті спочатку юти, а потім сакси та англи почали переселятись до Британії. Завойовники зруйнували римські міста та села. Юти, сакси та англи розмовляли схожими мовами та мали однакові звичаї. Вони поступово злилися в один народ. Бритти воювали із загарбниками більше ніж століття, але врешті були змушені відійти на захід Британії. Деякі кельтські племена переселились до Шотландії і навіть через Ла-Манш у Бретань. Довгий час племена саксів та ютів воювали між собою за верховну владу, в результаті чого Британія розділилась на 7 королівств: Кент, Суссекс, Ессекс, Уессекс, Мерсія, Іст Інгленд та Нортумбрія [3]. Ті кельтські племена, які залишились у Британії, поступово злились із англо-саксами, і тут, можна сказати, починається історія англійської мови. З кінця 6-го і протягом 7-го століть Британія приймає християнство, яке вперше почало проникати до Британії в 3-му столітті. Воно було занесено туди з Риму християнами-утікачами, яких жорстоко переслідували на батьківщині. У 306 році римський імператор Костянтин Великий припинив переслідування християн і сам прийняв християнство, яке зробилось національною релігією римлян. Воно стало також офіційною релігією Британії. Друїди щезли. Грецька та латинська мови стали мовами церкви у всій Європі [3]. Римські місіонери використовували релігійні книги, написані латинською мовою, що сприяло знайомству англо-саксів з латинською писемністю. Англи та сакси мали свою абетку, яка називалась "руни". Руни вирізувались на камені та дереві, але писемної літератури у англо-саксів не було, вони були змушені запам’ятовувати свої поеми та балади [2]. Поступово латинські букви почали використовувати для письма англо-сакською мовою [9]. Латинська лексика через релігію знов почала впливати на мову мешканців країни. Мови завойовників мирним та примусовим шляхом змішувались або розвивались паралельно з мовою аборигенів. Так, наприклад:

Латинська мова Староанглійська мова Значення mater modor мати mensis mona місяць missa mæsse меса nomen nama ім’я, назва quod hwxt що schola scol школа

Можна вважати, що англійська мова почала складатись після завоювання більшої частини Британії германськими племенами в середині 5 століття, хоча перші писемні документи датовані 7 століттям. Англійська мова належить до сім’ї індо-європейських мов. Мови цієї сім’ї, яка включає більшу частину сучасних європейських мов, а також такі мови древнього світу, як латина, грецька мова та санскрит, мають багато схожого, особливо у словниковому складі. Так, схожість значення англійського слова "father", німецького "Vater", іспанського"padre", латинського "pater", грецького "pater" і санскритського "pirt" не може бути випадковим. Ось ще декілька прикладів.

мати mother англ. Mutter нім. mere франц. madre іспан. mater латин. meter грецьк. mata санскрит мать рос. школа school англ. Schule нім. ecole франц. escuela іспан. schola латин. капітал capital англ. Kapital нім. capital франц. capital іспан. capitale латин. натура nature англ. Natur нім. nature франц. natura іспан. natura латин. натура рос.