Сторінка
3

Економічні відносини власності. Поняття власності.Типи, форми і види власності

Вплив науково-технічної революції на взаємовідносини суспільства та природи оцінюється далеко не однозначно, адже саме вона призвела до різкого загострення глобальної екологічної кризи і поставила людство перед загрозою глобальної екологічної катастрофи.

Треба зазначити, що екологічні кризи і катастрофи далеко не завжди рівнозначні. І справа не лише в тому, що їх можна класифікувати за рівнем охоплення на локальні, регіональні та глобальні. Більш важливим з точки зору соціальної екології є їх поділ за джерелами на природні (викликані природніми чинниками) та антропогенні (ті, що виникають внаслідок людської діяльності). Саме з останніми людина повинна боротись в ім'я збереження умов власного існування (детальнішу класифікацію екологічних криз і катастроф див.: Хилько М.І. Екологічна політика. - К., 1999).

Як наголошують російські екологи А.М.Никаноров і Т.А.Хорунжа, для природи кризові ситуації - це звична форма розвитку, одна з рушійних сил еволюції. їх наслідком є те, що найбільш стійкі види організмів зберігаються і дають адап-тативне, стійке до впливу потомство, що займає екологічні ніші, які звільнились. І навіть екологічні катастрофи природного походження часто не лише зберігають шанси на існування екосистеми Землі, а й дають новий поштовх для еволюції.

Однак антропогенні екологічні кризи внаслідок розвитку людства і набуття ним, за висловом В.І.Вернадського, потужності геологічної сили, здатні поставити під загрозу не лише існування окремих популяцій біологічного виду homo sapiens, а й існування життя як такого. Ця проблема стала актуальною для людства на межі другого і третього тисячоліть нашої ери, коли розгорнулась глобальна екологічна криза і виникла реальна загроза глобальної екологічної катастрофи.

Глобальна екологічна криза - це такий стан взаємовідносин між суспільством та природою, коли внаслідок людської діяльності настає така зміна якості оточуючого природного середовища, що веде до підриву природніх умов існування людства та інших сучасних високорозвинених форм життя на Землі, та механізмів динамічної стабільності біосфери.

Глобальна, екологічна катастрофа - результат глобальної екологічної кризи - коли зміни якості оточуючого природного середовища набрали необоротного характеру та коли порушено здатність біосфери до відтворення свого нормального стану.

Першими загрозу глобальної екологічної катастрофи відчули саме високорозвинуті індустріально країни Європи та Північної Америки. Вченими було підраховано, що в 1960-х роках лідер західного світу США, при 6 % населення земної кулі, споживали ЗО % світових матеріальних та енергетичних ресурсів і давали 40 % промислового забруднення планети. Показовими були підрахунки - якби на кордонах Сполучених Штатів було побудовано стіну, що сягала б висоти безповітряного космічного простору, то до початку 80-х років їх промисловість та автомобілі спалили б останні атоми кисню. Індустріальні країни виявились не лише споживачами матеріальних та енергетичних ресурсів слаборозвинених країн, а й безплатними імпортерами кисню і експортерами багатьох видів промислових відходів.

Різкий приріст темпів промислового виробництва, масове поширення в побуті здобутків науково-технічної революції, зростання добробуту населення - в першу чергу масова автомобілізація та можливості побудови власних будинків -призвели до значного збільшення споживання енергії та ресурсів. Особливо небезпечним виявилось масове виробництво автомобілів, що в 60-70-х роках перетворило атмосферу західних мегаполісів у суміш відпрацьованих газів двигунів, якою практично неможливо дихати. У футуристичній літературі та кінематографі кінця 70-80-х років зображувались апокаліпсичні картини майбутнього знищеної індустрією планети, де людина не могла б вийти на вулицю без протигаза, а чисте повітря продавалось би як один з найкоштовніших товарів. Головною причиною цього вважали науково-технічну революцію, яка начебто різко прискорила нищення оточуючого природного середовища.

В дійсності головною причиною різкого загострення кризового стану у взаємовідносинах суспільства та природи в 60-80-х роках було індустріальне використання досягнень науково-технічної революції. Безсистемний характер впровадження окремих досягнень НТР, що базувалось переважно на традиційних, невідновлюваних джерелах енергії (нафта, природніш газ, кам'яне вугілля) та традиційних видах сировини були головною причиною такого становища. Після ж усвідомлення комплексного характеру сучасної науково-технічної революції в індустріально розвинутих країнах Європи та Північної Америки ситуація в системі «суспільство-природа» почала поступово змінюватись на краще: були розроблені національні програми енерго- та ресурсозбереження, висунуті жорсткі вимоги до екосумісності автомобільних двигунів, відновлено екосистеми Великих озер, Рейну й багатьох інших водних резервуарів, почалось обмеження застосування хімічних препаратів в сільському господарстві (пестицидів, інсектицидів, гормонів) і т. ін.

Екологічний зміст сучасної науково-технічної революції проявляється в тому, що в ході її розгортання виникають необхідні наукові та технічні передумови забезпечення нового характеру ставлення до природи: можливість переходу виробництва на замкнені цикли, перехід до безмашинного виробництва, можливість ефективнішого використання енергії аж до створення автотрофних систем, створення замкнених циклів водоспоживання, непорушення природних циклів колообігу речовини та енергії і т. ін.

Література:

1. Барабой В.А, Диамант И.Н. Социально-биологические и экологические проблемы человека. - Ташкент, 1989. - С. 197-287.

2. Гирусов Э.В. Система «общество-природа». - М., 1976. -С.87-107.

3. Гудожник Г.С. Научно-техническая революция и экологический кризис. - М., 1975.

4. Доброе Г.М., Перелет Р.А. НТР и природоохранная политика. - К., 1986.

5. Косолапое В.В., Шлепаков A.M., Гончаренко О.М., Соколов СМ. НТР: соціально-економічні, політико-ідеологічні та екологічні проблеми: Довідник. - К., 1983.

6. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. - С.179-215.