Сторінка
3

Предмет політичної економії, економічні закони і категорії, національний продукт його форми та види

Чистий експорт – це різниця між сумою, яку витрачають іноземці на купівлю наших товарів, і сумою, яка витрачається на купівлю іноземних товарів, інакше кажучи, різниця між експортом і імпортом (торговий баланс). Позитивна різниця збільшує ВНП, негативна – зменшує. Частка чистого експорту в сукупних витратах на кінцеві товари і послуги неоднакова в різних країнах.

Сукупні витрати (валові закупівлі) не обов’язково співпадають з величиною ВНП:

З урахуванням динаміки запасів використовується показник кінцевого продажу:

Одне з найважливіших співвідношень – це співвідношення між валовими інвестиціями і амортизацією. Теоретично можливі три варіанти їх взаємозв’язку. Перший – оптимальний, коли валові інвестиції більше, ніж амортизація. В результаті відбувається безперервне збільшення маси функціонуючого капіталу, а ти самим – зростання виробничих можливостей суспільства. Другий варіант – коли валові інвестиції дорівнюють амортизації. Це небажаний, але також у принципі прийнятий варіант, бо при ньому забезпечується хоча б збереження виробничих можливостей суспільства. І нарешті, третій варіант – валові інвестиції менше, між амортизація основного капіталу – означає зменшення розмірів капіталу та виробничих можливостей суспільства, скорочуючи тим самим перспективи економічного зростання в майбутньому, а при збережені цієї тенденції – застій і занепад економіки.

Розглянемо структуру валового національного продукту з точки зору підрахування доходів. ВНП по доходах включає:

доходи від праці;

доходи від індивідуальної приватної власності;

ренту;

відсоток;

прибуток корпорації;

непрямі податки;

амортизацію.

Для визначення величини національного доходу необхідно з ЧНП вирахувати величину непрямих податків. Так виходить сума доходів, зароблених усіма шарами суспільства в поточному році. Поняття особистого доходу відрізняється від поняття національного доходу, оскільки не всі люди, що мають дохід за результатами господарської діяльності того або іншого підприємства, дійсно цей дохід отримують в повному обсязі. „Винуватцями” такого положення виступають, по-перше, уряд, по-друге, приватний бізнес. Уряд обкладає доходи, що отримуються корпораціями, податками, і це зменшує їх реальну величину, що доходить до дійсних власників. Крім того, уряд здійснює трансфертні виплати, що приводить до підвищення частка особистих доходів у ВНП. Що стосується бізнесу, то частка доходів, яка по праву належить людям як власникам корпорацій, не доходить до них в наслідок того, що частка корпоративних прибутків використовується як не розподілені прибутки. Ще одна частина зароблених коштів також не виплачується працівникам, а прямує до фонду соціального страхування. Тому, щоб визначити величину особистого доходу, необхідно з національного доходу відняти податок на прибуток корпорації, величину нерозподіленого прибутку корпорацій, суми відрахувань на соціальне страхування, додати суми трансферних виплат. Нарешті для визначення отриманого доходу необхідно від особистого доходу відняти величину прибуткового податку.

Взаємозв’язок між основними показниками можна навести у вигляді схеми:

Валовий національний прибуток

мінус амортизація

= Чистий національний прибуток

мінус непрямі податки

= Національний дохід

мінус відрахування на соціальне страхування

мінус податок на прибуток корпорацій

плюс нерозподілені прибутки корпорацій

= Особистий дохід

мінус особистий прибутковий податок

= Отримуваний дохід.

Залежність виробленого ВНП:

ВНП = споживанню +інвестиції + держ. закупівлі + чистий експорт;

Отримуваний дохід = ЧНП + трансфертні виплати – податки;

Отримуваний дохід = споживання + заощадження;

Споживання = отримуваний дохід – заощадження = ЧНП + трансфертні +

податки + заощадження;

заощадження – інвестиції = держ. закупівлі +трансфертні виплати – податки + чистий експорт = держ. виплати – податки + чистий експорт.

При цьому перевищення державних витрат податковими надходженнями утворюють бюджетний дефіцит, так що:

Заощадження – інвестиції = бюджетний дефіцит + чистий експорт.

Основне макроекономічне рівняння, яке характеризує співвідношення між різними складовими частинами ВНП, має, таким чином, такий вигляд:

ВНП = споживання + інвестиції + держю закупівлі + чистий експорт =

= отримуваний дохід + податки – трансферти =

= споживання + заощадження + податки – трансферні платежі.

Висновок

Отже ВНП показує підсумки діяльності усього національного господарства за рік. Крім ВНП, існує ще поняття національного багатства, що являє собою всю суму матеріальних благ, накопичену в суспільстві за час його існування. До складу національного багатства включаються активи – земля і ресурси, виробничі і невиробничі фонди, а також особисте майно населення. Матеріальну базу для приросту національного багатства утворює ВНП.

Використана література

1. Є. М. Воробйов „Економічна теорія” Київ – Харків 2001 р.

2. Дзюбик С. Риков О. „Основи економічної теорії” Київ 1994 р.

3. Макконнем К. Р. Брю С. Л. „Макроекономіка” Львів 1997 р.

4. Тугон – Барановський М. І. „Політична економія ” Київ 1994 р.