Сторінка
4

Економічний закон попиту та пропозиції. Ринкова ціна

Значення ціни як грошового вираження вартості товару не є вичерпним: ринкова ціна фокусує складні економічні зв'язки між середніми суспільними умовами виробництва товару і можливос­тями його споживання. Як індикатор нормального зворотного зв'яз­ку між виробництвом і споживанням, у процесі відтворення про­дукту ціна має встановлювати відповідність кількості та якості спо­живних вартостей із платоспроможним попитом, активно вплива­ти на рівень і масштаби виробництва товару в межах середніх умов ефективності.

Отже, визначальними факторами ринкової економіки є: 1) вартість товару; 2) співвідношення попиту і пропозиції, зумовлене передусім споживною вартістю товару.

Крім наведених визначальних факторів формування ринкової ціни, важливим є також фактор розвитку інфляції. Вона спричиняє зростання цін на всі товари.

Сучасна теорія і практика ціноутворення — це продукт трива­лої еволюції соціально-економічних відносин суспільства. Безпереч­ним досягненням у ході цієї еволюції свого часу була марксистсь­ка трудова теорія вартості, що систематизувала і розвинула відпо­відні погляди А. Сміта та ін. Прагматизм ринкових відносин в їхній підприємницькій формі XIX ст. вимагав розширення аналізу фак­торів ціноформування як у сфері виробництва, так і поза ним. Ви­никла теорія “граничної продуктивності факторів виробництва”, в якій розглядалася участь у формуванні вартості товару всіх факто­рів виробничого процесу — капіталу, праці та землі (природних факторів). За твердженням Дж.Б.Кларка, участь кожного фактора виробництва у формуванні вартості визначається “граничним про­дуктом”. Останній показує, яку саме частину вироблюваного про­дукту (його вартості) можна створити за допомогою фіксованої додаткової кількості окремого фактора при незмінному значенні інших. Відповідно до ”граничного продукту” має відбутися розпо­діл доходів за факторами.

Суттєве значення для пояснення коригуючого впливу на ціну факторів, що лежать поза виробництвом, має теорія “граничної корисності”, що виникла в останній третині XX ст. Не заперечую­чи залежності ринкової ціни товару від платоспроможного попиту і споживних характеристик товару, ця теорія дещо гіперболізу­вала вплив психологічних факторів, суб'єктивної оцінки корисно­сті товару на ціноутворення. Цінність благ, що обертаються на ринку, перебуває в безпосередній залеж­ності від обсягу наявних ресурсів у виробника і доходів у спожива­ча. Лімітованість ресурсів і доходів відіграє роль додаткового фак­тора руху ціни товару. При обмеженні ресурсів “гранична корис­ність” дефіцитного товару підвищується за умов конкуренції по­купців, зростає його відносна цінність для споживача, а отже, і ціна. “Низька межа” доходів зменшує “граничну корисність”, вста­новлює рамки споживання шляхом приведення ціни і споживної вартості товарів у відповідність зі платоспроможним попитом. На відміну від трудової теорії вартості теорія “граничної корисності” робить наголос на споживній вартості товару як факторі ціноутво­рення.

На практиці в сучасній змішаній економіці розвинених країн використовуються різні методи формування цін. Функція ціно­утворення реалізується самим господарюючим суб'єктом — вироб­ником (фірмою, акціонерною компанією, монополістичним об'єд­нанням, державним підприємством тощо) або посередницьким струк­турам (торговим, маркетинговим), що доставляють товар на ринок. Найпоширенішим і найпростішим є метод, за яким ринкова ціна визначається двома кількісними параметрами: собівартістю вироб­ництва товару плюс середньою величиною прибутку. Цей метод дістав умовну назву “собівартість і прибуток”.

Технічно складнішим є метод “контрольної точки”, що ґрунтується на виробничій функції Кобба-Дугласа. Вона заснована на припущеннях, що гранична віддача ресурсів зменшується, а коефіцієнти еластичності вироб­ництва за затратами залишаються незмінними. [5]

Ціноутворення в ринкових умовах реалізується через цінову стратегію продавця товару. Загальними напрямами цінової стратегії є: 1) визначення місця ціни в системі засобів конкурентної бороть­би на ринку; 2) вибір методу розрахунку ціни; 3) характер ціно­вої адаптації нових товарів на ринку; 4) зв'язок ціни з життєвим циклом товару; 5) моделювання відношення покупця до ціни това­ру; 6) аналіз обмежень ринкового і позаринкового характеру на ціну.

Висновок

Попит і пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової орга­нізації господарювання, що виражають об'єктивні економічні від­носини товарного виробництва.

На практиці ціна рівноваги встановлюється як загальне для попиту і пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попиту на товар. Останнє важливо підкреслити, адже будь-яка ціна товару на ринку фактично фіксує співрозмірність актів купівлі-продажу. Проте такий збіг в одному випадку (дефіцит товару) лімітуватиметься низькою щодо попиту пропозицією товару, а в другому (надлишок товару) — обмеженим платоспроможним по­питом.

Як і маятник годинника, вони минають точку рівноваги, щоб зупинити свій рух на позначці протилежного екстремального значення ціни. Таке постійне коливання ціни това­ру навколо ціни рівноваги зумовлене інерційністю в тенденціях зміни ринкового співвідношення попиту і пропозиції. Воно є необ­хідною передумовою дії ринкового механізму підтримання еконо­мічних пропорцій, встановлення динамічної збалансованості вироб­ництва і споживання. На ціні рівноваги як показнику збалансованості попиту і пропо­зиції ґрунтується економічна рівновага в широкому розумінні слова.

Список використаної літератури

1. Г. У. Башнянин, П.Ю. Лазур, В. С. Медведєв “Політична економія” К.: Ніка-Центр Ельга. – 2000.

2. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Основы экономической теории: Учеб. Пособие. – М.: Рыбари, 2000. – 479 с.

3. Мочерний С. В. Економічна теорія: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 656с.

4. Носова С. С. Экономическая теория: Учеб. для вузов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 520с.

5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В.П. Нестеренко,Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища шк. Знання, 1997. - 743с. (с.205-224)

6. Основи економічної теорії/ За ред. С. В. Мочерного: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: ВЦ “Академія”, 2001. - 472c. (25-28, 163-170)

7. Сажина М. А., Г.Г. Чибриков “Экономическая теория” - М.: Норма, 2003.

8. Экономика: Учебник/ Под ред. А. И. Архипова, 1998.

9. Экономика: Учебник/ Под ред. Доц. А.С. Булатова. – М: Издательство БЕК, 1995. - 632с.

10. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред. Зіновія Ватаманюка та Степана Панчишина. - К.: Видавничий Дім “Альтернативи”, 2001.

11. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т 2/ Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Ака