Сторінка
2
Метод "бульбашки думок" полягає у складанні схеми думок, бажано графічно, при цьому дозволяється вільний вибір асоціацій і фіксується все, що спадає на думку, потім визначаються їх взаємозв'язок та нові ідеї.
Метод "скампер" ґрунтується на складанні переліку питань та маніпуляцій з ними. При цьому відбувається генерування нових, альтернативних ідей.
Метод "скринька ідей" ґрунтується на морфологічному аналізі і спрямований на об'єднання у блоки параметрів завдання та засобів їх опису.
Існує ще одна інтуїтивна, нераціональна сфера, яка при опануванні і правильному використанні може сприяти творчому пошуку нових ідей.
Це рекомендований Д. Скоттом рецептивний метод [66]. Він допомагає отримати проникливість, інформацію та розуміння, які неможливо досягти раціонально. Це прийоми техніки розуму, розвитку логічних здібностей.
Методи колективного розвитку творчих здібностей систематизовані професором МАУП В. М. Колпаковим. Досліджуючи теорію та практику прийняття управлінських рішень, він рекомендував систему методів.
Метод "мозкового штурму " будується за принципом будь-якого психотренінгу. Існує кілька різновидів методу "мозкового штурму": прямий, зворотний, подвійний "мозковий штурм", "конкуренція ідей" та ін. Розглянемо деякі з них.
Прямий "мозковий штурм" — метод колективного генерування ідей з розв'язання творчого завдання, мета якого — відбір ідей.
Ідеї відбирають спеціалісти-експерти у два етапи. Спочатку відбирають найоригінальніші та найраціональніші ідеї, потім оптимальні з урахуванням завдання і мети його розв'язання.
Зворотний "мозковий штурм" передбачає не генерування нових ідей, а критику існуючих.
Цей метод базується на принципах:
• співтворчості у процесі пошуку рішення;
• довіри до творчих можливостей та здібностей одне одного;
• оптимальної рівноваги інтуїтивного та логічного (заборона критики, критичного аналізу ідей призводить до гальмування процесів лівих півкуль мозку та стимулює правопівкульні).
Метод ключових питань доцільно застосовувати для збирання додаткової інформації в умовах проблемної ситуації чи впорядкування вже наявної при вирішенні проблеми. Питання, що задають, є стимулом для формування стратегії та тактики розв'язання завдання, розвивають інтуїцію, наштовхують людину на ідею рішення, спонукають до правильних відповідей.
Відомо, що за часів Стародавнього Риму політикам пропонувалося для збирання повнішої інформації ставити собі ряд запитань та відповідати на них.
Метод "ідейна інженерія" враховує та опрацьовує у письмовій формі ідеї співробітників будь-якого підприємства. Процес застосування методу складається з п'яти етапів:
1. Визначення мети. Керівник підприємства чи, наприклад, будь-якого функціонального відділу висуває мету.
2. Вибір учасників. Відбір здійснюють за тими ж критеріями, що й при класичному мозковому штурмі, тобто запрошуються співробітники, які мають пропозиції з приводу питання, яке розглядається, а також ті, хто ще не ознайомився з темою обговорення.
3. Аналіз труднощів та причин виникнення проблеми. Збирається робоча команда, щоб проаналізувати труднощі та причини виникнення проблеми.
4. Збір пропозицій щодо вирішення проблеми. Усі істотні дані, зібрані на попередньому етапі, формуються у вигляді питань та пропонуються команді для вирішення. Пропозиції щодо вирішення проблеми фіксуються на картках.
5. Складання програми заходів. Пропозиції щодо вирішення проблеми перевіряють та оцінюють спеціалісти. Результати заносять до погодженої програми дій.
Запис пропозицій та ідей (на етапах 3 і 4) здійснюється таким чином, щоб під час коротких дискусій групи у складі 4-6 чол. почергово відбувалися фази дискусії та запису (наприклад, фаза запису — 10 хв, дискусії — 10 хв; фаза запису — 5 хв, дискусії — 5 хв і т. ін.)
Метод вільних асоціацій. На етапі генерування ідей при використанні нових асоціацій підвищується результативність творчої діяльності за рахунок виникнення нових ідей. У процесі зародження асоціацій встановлюються неординарні зв'язки між елементами вирішуваної проблеми і попереднім досвідом осіб, залучених до колективної праці. Метод враховує особливості діяльності мозку людини, який генерує нові ідеї при виникненні нових асоціативних зв'язків. Так, якщо члени групи пропонують слово, поняття, то воно може стати базисом для встановлення асоціативних зв'язків.
Метод інверсії. У процесі пошуку ідеї вирішення проблеми можна знайти, змінивши напрям пошуку на протилежний, тобто такий, що суперечить встановленим традиційним поглядам, продиктованим логікою та здоровим глуздом. Часом у ситуаціях, коли логічні прийоми, процедури мислення видаються безплідними, оптимальною є протилежна альтернатива рішення.
Класичний приклад інверсії — винайдення ракети К. Е. Ціол-ковським. Він вирішив, що винайшов гармату, але гармату літаючу, з тонкими стінками, таку, що випускає замість ядер гази.
Метод базується на принципах дуалізму (подвоєності), діалектичної єдності та оптимального використання протилежних (прямих і зворотних) процедур творчого мислення, діалектичного підходу до аналізу об'єкта дослідження.
Метод особистої аналоги. При вирішенні проблеми іноді здійснюється заміна досліджуваного об'єкта, закони функціонування якого невідомі, на аналогічний об'єкт з уже відомими якостями.
Звичайно використовують "прямі аналогії", "суб'єктивні аналогії", "символічні та фантастичні аналогії". Необхідні особисті аналогії, коли об'єкту дослідження надають власні почуття, емоції, мету та функції. Це дає можливість немовби зростися з об'єктом, "відчути", осмислити та перевірити його плюси та мінуси на собі. В основу методу покладено принцип заміщення досліджуваного об'єкта (процесу) іншим об'єктом (собою).