Сторінка
3
• шляхом оцінки та урахування при розробці норм праці рівня її інтенсивності;
• шляхом співвідношення чинних на підприємстві норм та норм, що прийняті за еталон, який визначається різними методами на основі досліджень і нормування конкретних видів робіт в умовах найпродуктивнішого їх виконання.
На підприємствах країн з ринковою економікою рівень напруженості норм вважається достатнім, якщо загальна чисельність робітників за рівнем виконання цих норм розподіляється приблизно за співвідношеннями, наведеними у табл. 4.
Якщо частка робітників, що виконують норми більш як на 11 ΟΙ 20 %, зростає, це свідчить про зниження напруженості норм праці, тому треба з'ясовувати причини цього зростання та передбачати заходи щодо підвищення їх напруженості. Якщо ж спостерігається зворотній процес, то це свідчить про порушення певних чинників в
організації виробництва та праці, що знижують можливості виконання норм праці на досягнутому раніше рівні.
Нарахування заробітної плати за виконання і перевиконання норм виробітку та виробничих завдань
Норми виробітку та виробничі завдання, розраховані на основі норм часу, як правило, застосовуються для робітників з відрядною формою оплати праці, у яких розмір їхньої заробітної плати залежить від індивідуальних або колективних результатів праці, — рівня виконання та перевиконання норм виробітку і виробничих змінних завдань.
З метою стимулювання виконання та перевиконання норм виробітку та виробничих завдань слід застосовувати різні тарифні ставки при оплаті результатів праці. При рівні виконання норм виробітку і виробничих завдань нижче 100 % оплата праці здійснюється за погодинними тарифними ставками (розцінками), а при виконанні на 100 % і вище — за відрядними.
Там, де за умовами виробництва необхідне перевиконання норм виробітку і виробничих завдань, застосовується відрядно-прогресивна система оплати праці (див. табл. 5 на с. 189).
Система організації оплати та стимулювання праці за виконання і перевиконання напружених нормованих завдань
Таку систему оплати праці застосовують в умовах, де необхідно забезпечити зростання індивідуальної або колективної продуктивності праці робітників та якості продукції. У цих умовах застосовується така оплата праці, за якої розмір заробітної плати залежить від індивідуальної продуктивності праці.
Напруженість нормованого завдання розраховується і встановлюється виходячи із середнього рівня виконання норм праці за три-шість місяців на ті види робіт (операцій), що включаються до нормованого завдання. Наприклад, для наведеної у табл. 6 (с 190) системи встановлення розміру додаткової оплати залежно від рівня виконання виробничих нормованих завдань середній рівень виконання норм за роботами (операціями), які включені до виробничого нормованого завдання, складає 125 %, що приймається за 100 %. Відповідно у разі виконання норм праці на 100 % рівень виконання завдання складе 80 %, тому стимулювання за перевиконання такого завдання починається з 80 % його виконання.
Особливості стимулювання індивідуальних результатів праці при колективній формі "її організації
Підходи та методи нарахування заробітної плати робітникам в умовах колективної організації праці мало чим відрізняються від умов оплати при індивідуальній її організації.
Особливості полягають у системі розподілу загального колективного заробітку на основі коефіцієнта трудової участі (КТУ):
• розподіляється весь колективний заробіток;
• розподіляється частина заробітку понад основну тарифну оплату;
• розподіляється тільки загальний розмір колективної премії.
Детально розподіл колективного заробітку на основі КТУ розкрито в книзі автора "Организация и оплата труда в условиях рынка" .
При цьому процедура розподілу цих частин заробітку однакова і має такий вигляд (див. табл. 7):
Вихідні дані
Тарифна заробітна плата бригади — 603,31 грн Розмір премії у відсотках до заробітку (тарифу) — 35 Сума премії колективу бригади — 211,16 грн
Основним завданням при розподілі колективного заробітку або премії є обґрунтоване визначення КТУ, який би врахував не тільки результати праці, а й особисті здібності робітника.
КТУ має визначати особистий внесок робітника у колективні результати роботи бригади. На підприємствах для розрахунку КТУ розробляються спеціальні таблиці показників та шкали їх оцінки (див. табл. 8 на с. 192). Значення оцінок додаються до базової величини КТУ, яка може бути прийнятою за 1,0 або визначеною на основі:
• годинної тарифної ставки, виходячи із середнього розряду виконуваних робітником робіт, до тарифної ставки основної професії даної бригади;
• місячної тарифної ставки до мінімальної місячної тарифної ставки робітника бригади;
• тарифної (місячної або годинної) ставки робітника до середньої тарифної місячної або годинної ставки у бригаді.
Поряд з наведеними як приклад у табл. 8 показниками оцінки можуть застосовуватися інші показники залежно від специфіки діяльності колективу. При цьому максимальне зниження розміру