Сторінка
1

Розробка стратегії інноваційного підприємства

За останні роки у зовнішньому середовищі бізнесу в глобальному масштабі відбулися досить серйозні зміни. Основою всіх революційних змін у зовнішнім середовищі слід вважати науково-технологічну революцію (НТР). Саме новий етап розвитку технологій принципово змінив звичні процеси. НТР суттєво вплинула як на виробників, так і на споживачів, що в результаті змінило всю систему взаємовідносин. Найбільш істотні наслідки такого розвитку середовища наступні: скоротилася тривалість виробничих процесів; зменшилися територіальні та культурні бар'єри для розвитку бізнесу; завдяки використанню нових технологій істотно знизилися витрати на виробництво.

З іншого боку, НТР дала поштовх новому етапу соціально-культурного й економічного розвитку суспільства. Людство одержало нові можливості свого розвитку і нову структуру потреб. Новий соціально-культурний і економічний етап змусив людину по-новому глянути на себе і своє місце в природі. Усе це додатково підсилило тенденції консолідації суспільства і створило нового споживача. Новий споживач існує в глобальному світі, який швидко змінюється. Споживач при цьому досить сильний, має значні ресурси, незалежний, інформований, але в той же час перевантажений інформацією і знаходиться у постійному цейтноті і під емоційним тиском. Саме тому споживач став примхливим і мало прогнозованим у своїй поведінці, намагається мінімізувати витрати часу і спростити свою поведінку.

Виробники розрослися в масштабах і технологічно вирівнялися. Це призвело до того, що на ринку присутня безліч практично ідентичних продуктів, сьогодні вже практично не існує вхідних та вихідних бар'єрів, з'явилося безлічі нових і відбулося розмивання вже існуючих ринкових сегментів. У таких умовах ціна помилки різко зростає. Сучасний етап розвитку конкурентних відносин характеризується своєю ірраціональністю, відсутністю прогнозу. Сьогодні з рівною ймовірністю в числі тих, хто програли, може опинитися будь-який виробник.

При розгляді теоретичних аспектів конкурентної позиції із стратегічної точки зору, можна виділити три основних напрямки діяльності підприємства: відмова від поточного ринку або ніші; утримання зайнятих позицій; розвиток підприємства, зростання його ринкової частки та впливу. На практиці існує безліч стратегій змішаних варіантів. Виробники змушені використовувати їх тому, що ринкове середовище і відносини в ньому досить складні, непередбачені, неоднозначні й мінливі.

В умовах прискорення процесів світової економічної глобалізації та інтелектуалізації виробництва новітні технологи стають тією матеріальною основою, яка визначає технічний рівень сучасного виробництва, форми його організації та управління, рівень конкурентоспроможності підприємства. На жаль, сучасні вітчизняні технології не в змозі забезпечити необхідні вартісні та якісні показники продукції, які б дали змогу витримати конкуренцію з імпортними товарами як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Отже, існує об'єктивна потреба у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств України шляхом інтенсифікації інноваційних процесів.

До основних чинників стримуючих інноваційний розвиток вітчизняних підприємств слід віднести:

- відсутність фінансових ресурсів та високі ставки по кредитах комерційних банків;

- високий економічний ризик при освоєнні нової продукції;

- відсутність необхідних НДДКР та інформації про нові технології, слабку інфраструктуру трансферу технологій;

- відсутність досконалих методичних та методологічних рекомендацій щодо впровадження та управління інноваційною діяльністю та ін.

В цих умовах зростає актуальність формування успішної інноваційної стратегії потенціалу підприємства.

Інноваційна стратегія компанії може мати такі форми:

• "наступальна" з високим ризиком та високим рівнем окупності (потребує певної кваліфікації у впровадженні науково-технічних нововведень, здатності бачити нові ринкові перспективи та вміння швидко реалізовувати їх у продуктах);

• "захисна" (передбачає невисокий ризик, доцільна для компаній, спроможних отримувати прибуток в умовах конкурентного середовища);

• "поглинаюча" (передбачає придбання компанією найкращих наукових результатів);

• "проміжна" (будується на свідомих зусиллях, спрямованих на уникнення прямої конфронтації).

• "відродження" (дає змогу застосувати нову технологію, де у компанії є певний досвід, для пропозиції нового продукції на будь-якому ринку тоді, коли дане нововведення зменшує загальний розмір ринку).

При розробленні інноваційної стратегії потенціалу необхідно враховувати життєвий цикл розвитку підприємства.

Необхідно створити в Україні сприятливе інноваційне середовище, що буде стимулювати товаровиробників до технологічного оновлення виробництва, впровадження передових науково-технічних досягнень, створення конкурентоспроможних товарів та послуг.

Явище інновації можна розглядати з різних дослідницьких перспектив. У багатьох розробках процес створення інновації розглядається з точки зору трьох фаз, які відбуваються одна за одною у хронологічній послідовності:

а) відкриття (виникнення нової ідеї),

б) перше застосування,

в) поширене застосування і впровадження рішень та ідей окремими підприємствами й іншими організаціями.

В даній розробці пропонується досить широкий погляд на явище інноваційної практики, трактуючи його як відкритий процес, де кожна із фаз пов'язана з попередніми та наступними. Фази першого застосування та дифузії зазвичай мають значний вплив на процес народження та вдосконалення ідей. Часто фази процесу інновації досить важко відокремити одну від одної. Наприклад, система управління якістю відповідно до апробованих деінде засад під час впровадження може бути значною мірою модифікована з огляду на специфіку підприємства та нові, нетрадиційні види застосування інформації.

З точки зору згадуваних засад як інновацію можна трактувати не тільки радикальні зміни, пов'язані зі створенням нових рішень, але також інкрементальні (тобто реалізовані крок за кроком) заходи, що випливають з досвіду організації, та застосування рішень, апробованих у даному сегменті ринку. У цій розробці ми пропонуємо саме такий широкий погляд на явище інноваційної практики. Подані в першій частині описи різновидів практики польських підприємств однаковою мірою стосуються як одиничних, часто радикальних заходів на основі застосування нових знань, так і систематичного (крок за кроком) впровадження ідей — нових або тих, що вже існують на ринку.